Коли Іран заблокував протоку 28 лютого 2026 року після авіаційної кампанії США та Ізраїлю, індійські нафтопереробники втратили доступ приблизно до 40% свого звичного імпорту нафти . Вони терміново шукали альтернативи. Венесуельська нафта стала критичним тимчасовим рішенням. До квітня Індія перетворилася на найбільшого покупця венесуельської нафти, заповнивши прогалину, що утворилася після раптового виходу Китаю . Імпорт російської нафти також зріс до рекордних 2,25 млн барелів на добу — 50% всього індійського імпорту в березні .
Коли конфлікт призупинився і протока знову відкрилася, постачальники з Близького Сходу відновили звичайні відвантаження. Державні індійські НПЗ уже забезпечили собі 60 днів поставок і не поспішали купувати венесуельські партії . Результат — швидке згортання екстрених закупівель.
Склад клієнтської бази Венесуели змінився за сім місяців більше, ніж за попереднє десятиліття.
Китай повністю припинив закупівлі після того, як військова операція США усунула президента Ніколаса Мадуро в січні 2026 року . PetroChina наказала трейдерам не купувати венесуельську нафту, яка продається під контролем США . Останні танкери із санкційною венесуельською нафтою прибули до Китаю наприкінці січня . США заявили, що дозволять Китаю купувати, але лише за цінами, що не є "демпінговими", — умова, яка фактично заморозила стару дисконтну торгівлю .
США стали домінуючим покупцем. Імпорт венесуельської нафти (сирої та продуктів) США зріс приблизно до 786 000 барелів на добу в липні — найвищий показник із початку 2019 року, порівняно з 284 000 барелів на добу в січні . Це становить приблизно 68% загального липневого експорту Венесуели обсягом 1,16 млн барелів на добу .
Індія залишалася одним із найбільших покупців, незважаючи на липневе зниження, але набагато меншими обсягами, ніж 427 000 барелів на добу в травні .
Важливе зауваження щодо цифр: Існує розбіжність між двома авторитетними джерелами даних. Reuters повідомляє, що загальний експорт нафти Венесуели (сира нафта плюс продукти) у липні становив 1,16 млн барелів на добу . Дані Kpler, на які посилаються Investing.com та інші, оцінюють експорт лише сирої нафти в 856 000 барелів на добу — падіння на 25% . Цифра Reuters, імовірно, включає нафтопродукти. Обидва джерела одностайні в головному: індійські закупівлі обвалилися, тоді як американські різко зросли.
Відновлення експорту Венесуели після усунення Мадуро було вражаючим, але крихким. Липневі дані показують, як деескалація за тисячі кілометрів — тимчасова пауза на Близькому Сході — може миттєво підірвати попит і оголити структурні слабкості.
Нафтопереробні заводи країни залишаються в поганому стані. Reuters описав їх як "потворні та іржаві" — релікти, які буде важко відновити після років недофінансування . Виробничі потужності PDVSA становлять лише частку від історичних рівнів. Ключові партнери PDVSA досі очікують на дозволи США для розширення діяльності .
США тепер контролюють маркетинг венесуельського експорту нафти . Це створює надмірну залежність від одного покупця. Будь-яка зміна політики США або внутрішнього попиту матиме непропорційно великий вплив, оскільки диверсифікованої клієнтської бази, здатної поглинути шок, не існує.
Тим часом Китай, який колись був найбільшим клієнтом Венесуели (75% експорту у 2025 році), не купив жодного бареля з січня . Старі відносини "нафта в обмін на кредити", які роками підтримували уряд Мадуро, фактично мертві .
Нафтозалежна економіка Венесуели стикається з безліччю ризиків: занепад інфраструктури, невизначені ліцензійні умови США, надмірна концентрація покупців і триваючі мирні переговори, які можуть як стабілізувати, так і ще більше порушити торговельні потоки . Траєкторія залишається вкрай невизначеною.
Підсумок: Липневе падіння експорту Венесуели — це не ізольований епізод. Це попереджувальний сигнал про те, що відновлення нафтової галузі після Мадуро спирається на хиткі підвалини — і що глобальні події далеко від Каракаса можуть змінити її економічну долю за одну ніч.