В'єтнам перекроює правила електронної комерції: верифікація продавців, депозит у 820 000 доларів для закордонних платформ і суперечка щодо абсолютної IP-відповідальності

Закон про електронну комерцію та Декрет 248/2026: Що змінилося з 1 липня?

Декрет № 248/2026/ND-CP, ухвалений урядом 30 червня 2026 року, містить детальні правила виконання Закону про електронну комерцію . Він роз'яснює обов'язки продавців, платформ та вимоги до відповідності для транскордонних майданчиків.

Обов'язкова верифікація особи продавця та стримера

Згідно з новими правилами, власники посередницьких платформ електронної комерції зобов'язані проводити електронну верифікацію особи внутрішніх продавців до того, як дозволити їм вести бізнес . Для верифікації використовуються: повне ім'я, дата народження, ідентифікаційний номер (або паспорт для іноземців) та номер телефону/електронна пошта .

Ключовою зміною є розширене визначення поняття «продавець», яке тепер охоплює будь-яку особу чи організацію, що продає товари через вебсайти, застосунки, платформи електронної комерції, соціальні мережі з функціями транзакцій, прямі ефіри та партнерський маркетинг (афіліат) .

Продавці в прямих ефірах та KOL/KOC (лідери думок/творці контенту), які працюють в умовах афіліації, також підлягають верифікації . Обов'язкова електронна верифікація особи для всіх продавців набуває чинності з 1 січня 2027 року, що дає платформам шестимісячний перехідний період .

Платформи соціальних мереж з інтегрованими функціями електронної комерції повинні запровадити спеціальні механізми для верифікації продавців та учасників прямих ефірів . Крім того, платформи мають публічно розкривати правила ведення торгівлі через прямі ефіри (livestream commerce), включаючи процедури верифікації продавців та механізми розгляду скарг .

Гарантійний депозит у 20 мільярдів донгів для іноземних платформ

Одним із найбільш значущих положень є обов'язкова фінансова вимога для іноземних платформ електронної комерції, які працюють у В'єтнамі без створеної на місці юридичної особи. Такі платформи зобов'язані розмістити мінімальний гарантійний депозит у розмірі 20 мільярдів в'єтнамських донгів (VND) (приблизно 820 000 доларів США) у комерційному банку В'єтнаму або у філії іноземного банку у В'єтнамі. Депозит повинен зберігатися протягом усього періоду діяльності платформи .

Коли іноземна платформа підпадає під ці правила?

Закон застосовує так званий «тест на присутність у В'єтнамі». Іноземна платформа вважається такою, що здійснює діяльність у В'єтнамі, якщо вона відповідає будь-якій з трьох умов :

1. Пропонує контент в'єтнамською мовою
2. Використовує доменне ім'я .vn
3. Здійснює 100 000 або більше локальних транзакцій на рік

Додаткові зобов'язання для іноземних платформ

Після того, як умови виконано, іноземні платформи також зобов'язані призначити уповноваженого юридичного представника у В'єтнамі та виконувати вимоги щодо утримання та перерахування податків . Наслідки недотримання вимог є серйозними і включають блокування доступу, призупинення функцій транзакцій або адміністративні штрафи .

Активна дискусія: Запропоновані поправки до Закону про видавничу справу та ризик абсолютної IP-відповідальності

Окремо від Закону про електронну комерцію, Національні збори зараз обговорюють поправки до Закону про видавничу справу. Одне-єдине положення — пункт h, частина 2, стаття 10 проєкту — викликало значну полеміку .

Що говорить проєкт: Положення забороняє «не вживати заходів для запобігання або видалення публікацій, що містять контент, який порушує права інтелектуальної власності на платформах та в застосунках, якими особа управляє або керує» .

Основне занепокоєння: Законодавці та галузеві делегати попереджають, що це формулювання може бути витлумачене як вимога до платформ активно відстежувати та попередньо перевіряти весь контент на предмет порушень IP. Це фактично функціонувало б як строга або абсолютна відповідальність за порушення IP третіми сторонами .

Це прямо суперечить двом усталеним правовим рамкам:

Стаття 198b: Існуюча в'єтнамська «безпечна гавань»

Запроваджена поправкою 2022 року до Закону про інтелектуальну власність, яка набула чинності 1 січня 2023 року, Стаття 198b встановила режим умовного звільнення від відповідальності («безпечну гавань») для постачальників посередницьких послуг . Згідно зі Статтею 198b, інтернет-провайдери (ISP) несуть відповідальність лише в тому випадку, якщо вони не реагують на запити про видалення контенту від компетентних державних органів — від них не вимагається активно відстежувати контент користувачів .

Ця рамка була матеріально імплементована зі Статті 12.551 Угоди про вільну торгівлю між ЄС та В'єтнамом (EVFTA) .

Міжнародні торговельні зобов'язання В'єтнаму

Зобов'язання В'єтнаму за угодами про вільну торгівлю, включаючи CPTPP, EVFTA, RCEP та договорами ВОІВ, загалом передбачають наявність режиму «безпечної гавані» та забороняють покладання загальних зобов'язань моніторингу на посередників .

Поправки до Закону про видавничу справу все ще перебувають у стадії проєкту і ще не ухвалені. Дискусія триває, причому деякі делегати наполягають на більш чіткому формулюванні, щоб гарантувати, що Закон про видавничу справу не скасовує режим «безпечної гавані» Статті 198b і не створює суперечливих зобов'язань, які б порушили міжнародні зобов'язання В'єтнаму .