Чи близькі США та Іран до мирної угоди? Пакистан як посередник

Водночас інші джерела свідчать, що переговори досі не завершені. Станом на середину травня пакистанські чиновники все ще передавали до Вашингтона переглянуті іранські пропозиції, попереджаючи, що обидві сторони насилу долають розбіжності .

Раніше обговорення зосереджувалися на короткому меморандумі або рамковій угоді, а не на повноцінній мирній домовленості. Такий документ мав би спочатку зупинити бойові дії, а потім розпочати переговори зі складніших питань, як-от ядерні обмеження та зняття санкцій .

Роль Пакистану як головного посередника

Пакистан став ключовим дипломатичним каналом між Тегераном і Вашингтоном.

• Ісламабад приймав єдині на сьогодні прямі мирні переговори та продовжує передавати пропозиції й відповіді між двома сторонами .
• Прем'єр-міністр Шехбаз Шариф публічно підтвердив, що Іран передав свою відповідь на пропозицію США через пакистанських посередників .
• Пакистанські чиновники та військове керівництво також працювали над вирішенням «спірних питань», зокрема щодо умов припинення вогню та ядерних переговорів .

Така човникова дипломатія фактично зробила Пакистан головним посередником у непрямих переговорах між США та Іраном під час конфлікту.

Позиція США та роль Білого дому

Адміністрація США обрала подвійний підхід: дипломатична взаємодія в поєднанні з триваючим військовим тиском.

Президент Дональд Трамп публічно закликає до швидкої угоди, але також попереджає про відновлення військових дій, якщо відповіді Ірану не задовольнять вимоги США .

За наявними повідомленнями, Білий дім вивчає іранські пропозиції, консультуючись із радниками з національної безпеки щодо подальших кроків, зокрема щодо того, чи варто продовжувати переговори або посилювати тиск .

Ця стратегія відображає спробу Вашингтона припинити бойові дії, водночас домігшись поступок щодо ядерної програми Ірану та регіональної безпеки.

Головні камені спотикання в переговорах

Незважаючи на дипломатичний поступ, декілька питань залишаються неврегульованими.

1. Умови припинення вогню

Хитке перемир'я діє з початку квітня 2026 року, коли США та Іран за посередництва Пакистану домовилися про тимчасове припинення вогню. Повідомлялося про порушення з обох боків, і перемир'я потребувало продовжень, поки тривали переговори .

Більшість пропозицій передбачають двоетапну структуру: спочатку негайне припинення вогню, а потім переговори про ширше політичне врегулювання .

2. Ядерна програма та санкції

Ядерна програма Ірану залишається найбільш суперечливим питанням.

Тегеран вимагає поступок, зокрема розморожування іранських активів та зняття санкцій, тоді як Вашингтон наполягає на жорсткіших зобов'язаннях щодо збагачення урану та ядерного нагляду .

Оскільки ці позиції важко узгодити, багато пропозицій відкладають остаточне вирішення ядерних питань до моменту припинення бойових дій.

3. Ормузька протока

Контроль і безпека Ормузької протоки — одного з найважливіших нафтових маршрутів у світі — є центральним елементом переговорів.

Кілька дипломатичних ініціатив пов'язують режим припинення вогню з відновленням морського сполучення через протоку та стабілізацією судноплавних шляхів, порушених під час конфлікту .

Іран також дав зрозуміти, що відкриття протоки може залежати від ширших гарантій, зокрема постійного припинення вогню, а не тимчасового перемир'я .

Реакція ринків та економіки

Оскільки приблизно п'ята частина світового постачання нафти зазвичай проходить через Ормузьку протоку, кожен дипломатичний сигнал має негайні економічні наслідки.

• Ціни на нафту падали щоразу, коли нові мирні пропозиції вказували на можливу деескалацію .
• Фінансові ринки також реагували на невизначеність: Волл-стріт відступав, коли переговори заходили в глухий кут .

Таким чином, інвестори розцінюють переконливий дипломатичний прогрес як ведмежий сигнал для цін на нафту, але позитивний для глобального апетиту до ризику.

Внутрішньополітичний тиск у США

Переговори також відбуваються в чутливому внутрішньополітичному середовищі Сполучених Штатів.

За повідомленнями, президент Трамп зазнає тиску через ціни на енергоносії та ширші економічні наслідки, пов'язані з конфліктом .

Однак більшість задокументованих реакцій стосуються процесу ухвалення рішень усередині адміністрації, а не детальних дебатів у Конгресі. Наявні звіти зосереджені головним чином на стратегії Білого дому та публічних заявах президента.

Підсумок

Дипломатія між США та Іраном, схоже, ближча до рамкової угоди, ніж будь-коли з початку конфлікту, але повністю підтверджений мирний договір досі не укладено. Пакистан залишається центральним посередником, який передає пропозиції між обома сторонами, тоді як невирішені суперечки щодо ядерної політики, гарантій припинення вогню та морської безпеки в Ормузькій протоці продовжують ускладнювати переговори .

Наразі ситуація залишається нестабільною: прогрес у досягненні угоди помітний, але найскладніші питання все ще не вирішені.