Які умови Іран відстояв у меморандумі зі США від 17 червня

Головна суперечка вирішена на користь позиції Тегерана. Початкова вимога Вашингтона полягала у фізичному вивезенні з Ірану урану, збагаченого до 60%. Тегеран наполягав: будь-яке змішування чи розбавлення має відбуватися на іранській території. Саме це було центральною точкою розбіжностей. Фінальне формулювання MoU відображає іранську позицію: запаси мають бути «розбавлені всередині Ірану» . США погодилися на такий компроміс, щоб просунутися до припинення вогню та відновлення судноплавства через Ормузьку протоку .

За наведеними оцінками, Іран має понад 9 000 кг збагаченого урану, зокрема 440 кг матеріалу зі збагаченням, близьким до збройового рівня — 60% .

Ракети та оборона залишилися поза переговорами

Іран домігся того, щоб меморандум не містив обмежень щодо його ракетної програми, розробки балістичних ракет чи ширших оборонних можливостей. За повідомленнями іранських медіа, зокрема IRNA, переговори в межах 60-денного періоду стосуються лише трьох тем: мирної ядерної програми Ірану, скасування американських санкцій і компенсації за збитки, завдані війною .

Ракети та звичайна оборона прямо виключені з порядку денного . Отже, у межах цієї домовленості Тегеран зберіг позицію, що такі спроможності не підлягають переговорам.

Ормузька протока: поступове відкриття на 60-денний період

MoU передбачає негайне припинення американської морської блокади іранських портів та поступове відновлення комерційного судноплавства через Ормузьку протоку протягом 30 днів. Розмінування мають здійснювати іранські сили .

Протока буде відкритою для судноплавства без зборів упродовж 60-денного періоду припинення вогню . У документі зазначено, що Іран докладатиме «максимальних зусиль» для організації безпечного проходу комерційних суден без стягнення плати . Якщо за цей час сторони не укладуть остаточної угоди, режим припинення вогню та відкриття протоки може припинитися .

Санкції: негайний дозвіл на продаж нафти, але не повне розмороження коштів

США зобов'язуються одразу після підписання надати винятки із санкційного режиму для експорту іранської сирої нафти. Це має дозволити Ірану відновити продажі .

Меморандум також передбачає, що Вашингтон працюватиме над скасуванням усіх санкцій, запроваджених американською владою та ООН, протягом 60-денного періоду переговорів. Водночас послідовність дій і повний масштаб такого послаблення мають бути погоджені в остаточній угоді .

Американські посадовці заперечили повідомлення, ніби Тегеран одразу після підписання отримає доступ до заморожених активів або багатомільярдний пакет на відновлення. За їхніми словами, ці переваги залежать від укладення фінальної ядерної угоди .

Фонд відновлення на 300 мільярдів доларів

Документ окреслює фонд відновлення Ірану обсягом 300 млрд доларів. Однак представники США наголошують, що це не означає прямого фінансування з американського бюджету . Фонд мають підтримати регіональні держави, а кошти можуть бути вивільнені лише після досягнення остаточної домовленості щодо ядерної програми Ірану .

60 днів і збереження ядерного статус-кво

Меморандум створює тимчасову рамку строком на 60 днів. У цей період США та Іран мають домовитися про «фінальну угоду», яка охоплюватиме невирішені ядерні питання, санкції та компенсації .

До завершення переговорів Іран погодився зберігати нинішній ядерний статус-кво: не збагачувати уран далі та не розширювати ядерні об'єкти . Водночас, за повідомленнями іранських медіа, меморандум не покладає на Тегеран нових ядерних зобов'язань, окрім прямо зазначених у документі .

У першій статті MoU також ідеться про «негайне й постійне припинення військових операцій на всіх фронтах, зокрема в Лівані» .

Що це означає

Меморандум значною мірою закріплює головні «червоні лінії» Ірану:

• збагачений уран не вивозять із країни, а розбавляють на місці під наглядом МАГАТЕ;
• ракетні та оборонні можливості не включають до переговорів;
• винятки із санкцій для продажу іранської нафти починають діяти одразу після підписання;
• Ормузьку протоку відкривають для комерційного судноплавства без зборів на 60 днів.

Втім, це не остаточне врегулювання, а лише рамка для подальших переговорів. Найскладніші питання — майбутнє право Ірану на збагачення, остаточний статус його запасів урану, повне скасування санкцій і механізм фінансування відновлення — сторони відклали на наступні тижні .