IEA Global Hydrogen Review 2026: криза на Близькому Сході паралізувала ланцюги постачання водню, ринок добрив та гальмує зростання низьковуглецевого водню

Опублікований 18 червня 2026 року Global Hydrogen Review 2026 від Міжнародного енергетичного агентства (IEA) містить жорстку оцінку глобального водневого сектору, який опинився між геополітичними потрясіннями та повільною енергетичною трансформацією. Поточний конфлікт на Близькому Сході фактично заблокував Ормузьку протоку для перевезень похідних водню, а виробництво низьковуглецевого водню, хоч і зростає, все ще далеке від необхідних для досягнення кліматичних цілей обсягів.

Збої в ланцюгах постачання: Ормузька протока як вузлове обмеження

Конфлікт серйозно порушив глобальні ланцюги постачання водню, оголивши глибоку залежність світових економік від продуктів на основі водню, що надходять з Близького Сходу . Порушення торкнулися як виробництва, так і торгівлі, створивши гострі проблеми для галузей, що покладаються на похідні водню .

Ормузька протока, критично важливий транспортний вузол, була фактично закрита для руху похідних водню. До початку кризи через протоку проходило 45% світового експорту метанолу, 38% торгівлі сечовиною та 20% торгівлі аміаком . Великі виробники, зокрема катарська QAFCO, оголосили форс-мажор на відвантаження аміаку та сечовини .

Виконавчий директор IEA Фатіх Біроль заявив, що криза "показала, наскільки глибоко економіки різних країн світу залежать від торгівлі продуктами на основі водню" .

Вплив на ринки добрив та промислове виробництво

Ринки добрив та промислова сировина зазнали прямого удару. IEA зазначає, що сектори, які значною мірою покладаються на похідні водню — насамперед виробництво добрив, нафтопереробка та хімічна промисловість — зазнали збоїв .

Ситуацію погіршив ширший енергетичний контекст: очікується, що ринки скрапленого природного газу (СПГ) залишатимуться "напруженими" протягом усього 2026 та 2027 років через конфлікт. Збої в судноплавстві фактично вилучили майже 20% глобальних поставок СПГ, а комплекс Рас-Лаффан у Катарі простоює .

Низьковуглецевий водень: зростання на тлі скорочення проєктів

Глобальний попит на водень у 2025 році перевищив 100 мільйонів тонн . Виробництво низьковуглецевого водню зросло на 20% у річному обчисленні, досягнувши майже 1 мільйона тонн . Інвестиції в низьковуглецевий водень у 2025 році сягнули 8 мільярдів доларів США у всьому світі, що на 80% більше, ніж роком раніше . До кінця 2025 року глобальна потужність електролізерів наблизилася до 5 ГВт, причому приблизно 40% припадало на Китай .

Однак, портфель проєктів скорочується. Очікуваний обсяг виробництва низьковуглецевого водню до 2030 року знизився до 27 мільйонів тонн, а обсяг проєктів, які досягли остаточних інвестиційних рішень (FID), впав до трохи більш ніж 6 мільйонів тонн — порівняно з 10 мільйонами тонн раніше .

Зберігається слабкість з боку попиту. Лише близько 20% нового обсягу відбору водню у 2025 році були підкріплені твердими контрактними зобов'язаннями, що обмежує інвестиції та затримує розвиток проєктів .

Економічні та геополітичні наслідки

Криза відновила інтерес до водню як довгострокового рішення для енергетичної безпеки, але IEA наголошує, що для отримання значного ефекту необхідні сильніша політична підтримка та швидше впровадження .

IEA відзначила можливості для таких регіонів, як Африка, розширити свою діяльність у бік виробництва продукції з вищою доданою вартістю, зокрема сталі та місцевих добрив, за умови зниження витрат на фінансування та узгодження водневих стратегій із ширшими економічними планами .

Стримуючими факторами, що уповільнюють зростання сектору, залишаються: високі виробничі витрати, невизначений попит, регуляторна складність та обмежена інфраструктура . Багато національних цілей щодо водню на 2030 рік опиняються під загрозою, оскільки заявлений портфель проєктів продовжує скорочуватися .