У попередніх матеріалах NOAA імовірність дуже сильного Ель-Ніньйо в жовтні–грудні оцінювали у 81%. У новішому серпневому прогнозі ширша ймовірність для осені та зими зросла до понад 90%. Прогнози змінюються в міру надходження нових спостережень і оновлення моделей, тому актуальні оцінки NOAA мають перевагу над старішими сезонними оглядами.
Ель-Ніньйо змінює положення та силу тихоокеанської струменевої течії — вузької зони сильних висотних вітрів, яка впливає на траєкторії зимових циклонів над Північною Америкою. У середньому це підвищує ймовірність вологішої погоди на півдні США та в окремих районах Заходу, тоді як у багатьох північних регіонах частіше буває тепліше й сухіше, ніж зазвичай.
Серед семи найсильніших Ель-Ніньйо з 1950 року опади вище норми особливо часто спостерігалися вздовж західного узбережжя та у південній частині США, зокрема на південному сході. Однак це сезонна тенденція, а не прогноз того, що кожен шторм або кожен місяць розвиватиметься за одним сценарієм.
Активніший штормовий сезон може принести значні снігопади в гори Каліфорнії, Юти та Колорадо, якщо температури залишатимуться достатньо низькими — особливо на великих висотах. Але кількість опадів і кількість снігу — не одне й те саме. Тепле повітря може перетворити сніг на дощ у низько- та середньогір’ї, а температурний профіль окремого шторму визначає, чи випадатимуть сніг, дощ або їхня суміш.
Карта з прогнозом снігу вище норми на Південному Заході США та нижче норми у північних штатах і більшій частині Канади походить від OpenSnow, а не з офіційного прогнозу NOAA. Водночас історичні огляди NOAA справді вказують на зменшення снігопадів у низці північних регіонів під час Ель-Ніньйо — зокрема у частинах Північних Скелястих гір, на Тихоокеанському Північному Заході та заході Канади.
Тому найобережніше формулювання — це регіональний нахил імовірностей щодо снігу, а не гарантований результат для конкретного штату, гірськолижного курорту чи міста.
Сильне Ель-Ніньйо може спрямувати активніший потік циклонів до південної та західної частин США. Історичний аналіз NOAA пов’язує роки Ель-Ніньйо з більшою кількістю днів із дуже сильними опадами та високим стоком у західній частині країни, особливо на Південному Заході.
Для Каліфорнії це може означати корисні опади й значний сніговий запас у високогір’ї. Але якщо шторми будуть теплими або випадатимуть інтенсивними серіями, зросте імовірність руйнівних злив, швидкого поверхневого стоку, зсувів та повеней. Прибережні громади можуть додатково постраждати, якщо високі хвилі, підйом води та сильні дощі відбуватимуться одночасно.
Ідеться про підвищені ризики, а не про прогноз конкретної атмосферної ріки чи прибережної повені. Сезонні прогнози не можуть визначити окремі шторми за кілька місяців наперед.
Порушення або ослаблення полярного вихору здатне спричинити короткочасні хвилі холоду в окремих частинах Північної Америки. Вони можуть на кілька днів або тижнів перекрити ширшу тенденцію до теплої погоди на півночі, пов’язану з Ель-Ніньйо.
Однак наданий прогноз NOAA щодо Ель-Ніньйо не підтверджує, що таке порушення полярного вихору обов’язково станеться. Саме Ель-Ніньйо також не визначає його час і силу.
Практичний висновок простий: середня температура за сезон у північних штатах може бути вищою за норму, але це не виключає різких похолодань. Сезонний прогноз не слід сприймати як прогноз погоди на кожен день зими.
Ель-Ніньйо зазвичай змінює режим опадів далеко за межами Північної Америки. NOAA називає серед найнадійніших глобальних зв’язків дефіцит опадів в Індонезії та на півночі Південної Америки, а також надлишок опадів на південному сході Південної Америки, у східній екваторіальній Африці та на півдні США.
Водночас опрацьовані матеріали не дають підстав подавати як встановлений результат 2026–2027 років твердження про раннє завершення сезону дощів у В’єтнамі або гарантовану посуху в Панамі, Ефіопії та Індії. Результат залежить від місцевої поведінки мусонів, конкретного сезону та структури самого Ель-Ніньйо.
Так само обережно слід оцінювати й сезон ураганів в Атлантиці. Ель-Ніньйо може посилити вертикальний зсув вітру над тропічною Атлантикою, що зазвичай стримує розвиток частини тропічних циклонів. Але активність ураганів також залежить від температури океану, вологості, африканських східних хвиль та інших чинників. Тож сильне Ель-Ніньйо — це фактор, що може послабити сезон, але не гарантія його спокою.
Найнадійніший сезонний висновок такий: 2026–2027 роки, імовірно, принесуть дуже сильне Ель-Ніньйо, яке збережеться до початку весни та підвищить шанси на вологішу погоду на півдні й заході США і тепліші умови у значній частині північних штатів.
Не менш важливі застереження: NOAA ще не підтвердила рекордне явище або пік понад 3 °C. Снігопади залежатимуть від висоти й температури, порушення полярного вихору не є встановленим прогнозом, а найконкретніші твердження про глобальні посухи та завершення сезонів дощів залишаються невизначеними. Каліфорнія може отримати і цінні гірські опади, і підвищений ризик повеней та небезпечних прибережних явищ, якщо сформуються теплі шторми з великою кількістю вологи.