Україна вразила найбільший нафтохімічний комплекс Росії за 2200 км у Сибіру: що відомо

Ось що відомо про цей удар, сам комплекс і його місце в кампанії України з ураження глибоких тилів Росії.

Як було завдано удару

Операцію провели підрозділи глибокого удару (Deep Strike) Сил спеціальних операцій (ССО) України у взаємодії з російським повстанським рухом «Чорна іскра» . Безпілотники, якими керували українські спецпризначенці, подолали понад 2000 км (точніше — понад 2200 км від кордону), щоб досягти цілі в Тобольську . Основний удар прийшовся по центральній газофракційній установці (ЦГФУ), після чого технологічні процеси були екстрено зупинені, а вуглеводневі гази під тиском були скинуті на факели, щоб запобігти серйознішій аварії . Відео та фото, опубліковані в мережі, показують велику пожежу та чорний дим, що піднімається над комплексом .

Об'єкт: найбільший нафтохімічний комплекс Росії

«ЗапСибНафтохім», який належить холдингу «СІБУР», є найбільшим нафтохімічним комплексом Росії і одним із найбільших у світі . Ключові виробничі показники:

• Загальна проєктна потужність: 2,5 млн метричних тонн базових полімерів на рік .
• Поліетилен: 1,5 млн тонн/рік (HDPE та LLDPE) .
• Поліпропілен: 500 000 тонн/рік .
• Піроліз (Steam Cracker): 1,5 млн тонн етилену та 500 000 тонн пропілену на рік .
• Переробка газових рідин: до 8 млн метричних тонн зріджених вуглеводневих газів (ШФЛУ) на рік .

Тобольський майданчик забезпечує приблизно половину всього виробництва поліетилену та поліпропілену в Росії .

Військове значення

Генеральний штаб України заявив, що підприємство виробляє сировину, критично важливу для військово-промислового комплексу Росії . Хоча «ЗапСибНафтохім» в першу чергу виробляє комерційні полімери (поліетилен, поліпропілен, пропілен), ці хімічні напівпродукти є необхідними для виготовлення військової техніки, зокрема вибухових речовин, ракетного палива, композитних матеріалів та інших компонентів оборонного призначення . Крім того, об'єкт пов'язують з оточенням Путіна через холдинг «СІБУР» .

Офіційні реакції сторін

• Росія: Губернатор Тюменської області Олександр Моор підтвердив, що кілька безпілотників впали на територію промислового об'єкту, що призвело до пожежі . Він не уточнив, який саме завод був атакований. Показово, що Міністерство оборони РФ не згадало Тюменську область у своєму щоденному звіті про атаки дронів, фактично проігнорувавши удар . Про загиблих чи поранених не повідомлялося з жодної зі сторін .
• Україна: Сили спеціальних операцій офіційно підтвердили удар, зазначивши, що дрони подолали понад 2000 км до цілі . Генштаб України назвав атаку частиною зусиль зі «зниження військового та економічного потенціалу Російської Федерації» .

Як це вписується в кампанію України з ураження глибоких тилів

Цей удар є одним із найдальших українських дронових ударів від початку війни — на відстані приблизно 2200–2250 км від українського кордону він сягає глибше на територію Росії, ніж будь-яка відома попередня атака . Він є частиною послідовної кампанії Києва з підриву енергетичної та промислової інфраструктури Росії, яка живить її воєнні зусилля. Стратегія України включає:

1. Підрив фінансових потоків — «СІБУР» є одним із найбільших платників податків до бюджету РФ і тісно пов'язаний з Кремлем .
2. Знищення ланцюгів постачання для ВПК — продукція заводу використовується в оборонному виробництві .
3. Демонстрація спроможності — удар по цілі за 2000 км сигналізує, що жоден російський промисловий об'єкт не може почуватися в безпеці .
4. Партнерство з внутрішнім опором — співпраця з рухом «Чорна іскра» всередині Росії демонструє зростання неконвенційних методів ведення війни .

Атака є частиною ширшої серії українських ударів безпілотниками по російських нафтопереробних заводах, нафтобазах та хімічних підприємствах — від прикордонних регіонів до глибини російської території.