Тривалість турніру також збільшилася: із трьох днів і шести змагальних блоків у 2025 році до п’яти днів і дев’яти блоків цього року.
На Ігри приїдуть команди з 16 країн на шести континентах. У повідомленнях окремо згадуються робототехнічні держави зі США, Німеччини та Японії, а також Китай і Бразилія. Бразилія формує національну збірну з п’яти команд, які брали участь у RoboCup — міжнародному футбольному турнірі для роботів.
Повного офіційного переліку всіх 16 країн у наданих матеріалах немає, тож названі держави не слід сприймати як вичерпний список учасників.
Очікується, що найбільше роботів представить Китай. За одним із повідомлень, китайська заявка охоплює 641 команду та 1975 роботів від 157 компаній і 200 університетів та науково-дослідних установ. Загалом внутрішня участь Китаю включає як робототехнічні підприємства, так і команди закладів вищої освіти та дослідницьких організацій.
Найбільш однозначний показник — кількість команд. Другі Ігри залучили 666 команд, тоді як на дебютному турнірі їх було 280. Це означає зростання на 138%.
Кількість роботів цього року становить 2056. Організатори та частина медіа описують це як приблизно чотириразове збільшення порівняно з торішньою участю. Водночас інше джерело говорить про інший масштаб зростання, а точна кількість роботів на перших Іграх у наданих матеріалах узгоджено не вказана.
Тому коректніше говорити про різкий стрибок кількості роботів, не наполягаючи на одному точному коефіцієнті.
Зросла й сама програма. Попередні анонси говорили про понад 30 дисциплін, але фінально оприлюднений розклад передбачає 51 дисципліну та 1301 змагальну сесію.
Серед нових спортивних випробувань — стрибки в довжину, важка атлетика, перетягування каната та настільний теніс. Вони мають перевірити не лише здатність робота ходити чи бігати, а й баланс, контроль сили, координацію, механічну конструкцію та роботу ключових компонентів.
У програмі також залишаються футбол, бойові дисципліни, танці та легкоатлетичні змагання. Для інженерів кожен додатковий сантиметр у стрибку або кілограм у підйомі — це результат удосконалення двигунів суглобів, редукторів, систем керування, конструкції та виробничої точності.
Отже, спортивний майданчик тут виконує роль своєрідного інженерного полігону: однакові правила дають змогу порівнювати, наскільки далеко просунулися різні розробники.
Найважливіша особливість Ігор 2026 року — розширення сценарних дисциплін. Роботів випробовуватимуть не лише на спортивній арені, а й у змодельованих умовах:
Завдання включають промислове складання, прибирання, реагування на надзвичайні ситуації та сортування книжок. В окремому випробуванні на спритність роботизованої руки машини мають виконувати такі операції, як складання інструментів, зважування порошку, укладання блоків, забивання цвяхів, відкривання пляшок, розпакування предметів, підбирання об’єктів пінцетом і під’єднання кабелів.
Саме тут проявляється складна для роботів «остання метра» — здатність не просто розпізнати предмет, а надійно взаємодіяти з ним у непередбачуваному, орієнтованому на людину середовищі. Організатори дедалі більше наголошують на тонких маніпуляціях і автономності машин.
Організатори позиціонують турнір як випробувальний майданчик для втіленого інтелекту — систем, здатних сприймати навколишній світ і діяти в ньому, — та практичного застосування роботів. На їхню думку, складніші правила, автономніші дисципліни й розвиток точної моторики допоможуть перенести результати лабораторних і спортивних тестів у промислові системи та реальні замовлення.
Однак це саме очікування організаторів, а не доказ того, що масова комерціалізація вже відбулася. Успішне виконання завдання за чітко визначеними правилами ще не означає, що робот готовий стабільно та економічно виправдано працювати на звичайному підприємстві, у сервісній сфері чи вдома.
Головний сигнал Ігор 2026 року — не окремий забіг чи матч. Важливе поєднання масштабнішої участі, складніших фізичних випробувань і практичних сценаріїв. Так робототехнічні змагання поступово переходять від демонстрації рухів до перевірки того, чи можуть машини виконувати корисну роботу з дедалі більшою автономністю.