Рідинне охолодження. У тканину костюма вмонтована мережа гнучких трубок, прокладених уздовж основних груп м’язів. Через них безперервно циркулює холодна вода, яка поглинає тепло тіла. Нагріта вода повертається до переносної системи життєзабезпечення у ранці скафандра, а звідти тепло відводиться в космос .

Вентиляція. Окремий газовий контур подає свіжий кисень до обличчя астронавта й відводить видихуваний вуглекислий газ. Після очищення у фільтрі системи життєзабезпечення газ знову циркулює всередині скафандра. Розділення контурів вентиляції та охолодження допомагає підвищити надійність системи.

Що саме додала Prada

Участь Prada не обмежилася зовнішнім виглядом скафандра. Компанія долучила до проєкту досвід у промисловому дизайні, роботі з текстилем і створенні виробів зі складною конструкцією .

• Інженерне в’язання та 3D-моделювання. Ці технології допомогли створити точнішу посадку костюма для різних типів статури й рівномірніше розподілити охолодження. Це особливо важливо під час виходів, які можуть тривати до восьми годин .
• Підбір високотехнологічних матеріалів. Prada використала досвід роботи зі спеціальними волокнами, щоб підібрати матеріали для багаторазового використання під час тривалих місячних місій .
• Конструювання лекал і прототипування. Навички, які зазвичай застосовують під час створення колекцій одягу, тут допомогли оптимізувати прокладання трубок, розміщення швів і зменшити кількість зон тертя .

Генеральний директор Axiom Space Джонатан Кіртейн описав результат як виріб, «який жодна з компаній не змогла б створити самостійно» . Так співпраця авіакосмічної компанії та модного дому вийшла далеко за межі дизайну.

Головна відмінність від старих систем — резервне охолодження

Найважливіше технічне оновлення LCVG — повністю резервований контур охолодження . У костюмах, які використовувалися під час програм Space Shuttle та на Міжнародній космічній станції, зазвичай був один водяний контур. Якщо він перегинався, засмічувався або виходив із ладу, астронавт одразу втрачав активне охолодження.

На навколоземній орбіті такий ризик можна було компенсувати відносно швидким завершенням виходу у відкритий космос. На Місяці ситуація набагато складніша: біля південного полюса температура може змінюватися приблизно від 127 °C під прямим сонячним промінням до −173 °C у постійно затінених ділянках. Відмова охолодження там створює серйозну загрозу, адже швидко повернутися до герметичного модуля може бути неможливо.

У LCVG передбачено резервний водяний контур, який може перебрати роботу в разі відмови основного . Разом із розширеною системою діагностики AxEMU це відображає новий підхід до безпеки: скафандр має підтримувати астронавта під час довших і більш автономних операцій на поверхні Місяця .

Точніша посадка — це не лише питання зручності

Сучасне 3D-сканування тіла та індивідуальні в’язані структури дають змогу точніше підігнати LCVG до різних форм тіла. Це допомагає рівномірніше розподіляти охолодження й зменшувати ризик появи «гарячих зон».

Надто вільна або, навпаки, надто тісна ділянка костюма може погіршити відведення метаболічного тепла. Завдяки цифровому моделюванню конструктори можуть перевірити посадку ще до встановлення охолоджувальних трубок .

Матеріали також розраховані на багаторазове використання та технічне обслуговування в межах тривалої програми польотів. Для майбутніх місячних місій це не менш важливо, ніж зовнішній вигляд скафандра: LCVG має бути не просто зручним, а витривалим елементом системи життєзабезпечення .

Рідинне охолодження. У тканину костюма вмонтована мережа гнучких трубок, прокладених уздовж основних груп м’язів. Через них безперервно циркулює холодна вода, яка поглинає тепло тіла. Нагріта вода повертається до переносної системи життєзабезпечення у ранці скафандра, а звідти тепло відводиться в космос .

Вентиляція. Окремий газовий контур подає свіжий кисень до обличчя астронавта й відводить видихуваний вуглекислий газ. Після очищення у фільтрі системи життєзабезпечення газ знову циркулює всередині скафандра. Розділення контурів вентиляції та охолодження допомагає підвищити надійність системи.

Що саме додала Prada

Участь Prada не обмежилася зовнішнім виглядом скафандра. Компанія долучила до проєкту досвід у промисловому дизайні, роботі з текстилем і створенні виробів зі складною конструкцією .

• Інженерне в’язання та 3D-моделювання. Ці технології допомогли створити точнішу посадку костюма для різних типів статури й рівномірніше розподілити охолодження. Це особливо важливо під час виходів, які можуть тривати до восьми годин .
• Підбір високотехнологічних матеріалів. Prada використала досвід роботи зі спеціальними волокнами, щоб підібрати матеріали для багаторазового використання під час тривалих місячних місій .
• Конструювання лекал і прототипування. Навички, які зазвичай застосовують під час створення колекцій одягу, тут допомогли оптимізувати прокладання трубок, розміщення швів і зменшити кількість зон тертя .

Генеральний директор Axiom Space Джонатан Кіртейн описав результат як виріб, «який жодна з компаній не змогла б створити самостійно» . Так співпраця авіакосмічної компанії та модного дому вийшла далеко за межі дизайну.

Головна відмінність від старих систем — резервне охолодження

Найважливіше технічне оновлення LCVG — повністю резервований контур охолодження . У костюмах, які використовувалися під час програм Space Shuttle та на Міжнародній космічній станції, зазвичай був один водяний контур. Якщо він перегинався, засмічувався або виходив із ладу, астронавт одразу втрачав активне охолодження.

На навколоземній орбіті такий ризик можна було компенсувати відносно швидким завершенням виходу у відкритий космос. На Місяці ситуація набагато складніша: біля південного полюса температура може змінюватися приблизно від 127 °C під прямим сонячним промінням до −173 °C у постійно затінених ділянках. Відмова охолодження там створює серйозну загрозу, адже швидко повернутися до герметичного модуля може бути неможливо.

У LCVG передбачено резервний водяний контур, який може перебрати роботу в разі відмови основного . Разом із розширеною системою діагностики AxEMU це відображає новий підхід до безпеки: скафандр має підтримувати астронавта під час довших і більш автономних операцій на поверхні Місяця .

Точніша посадка — це не лише питання зручності

Сучасне 3D-сканування тіла та індивідуальні в’язані структури дають змогу точніше підігнати LCVG до різних форм тіла. Це допомагає рівномірніше розподіляти охолодження й зменшувати ризик появи «гарячих зон».

Надто вільна або, навпаки, надто тісна ділянка костюма може погіршити відведення метаболічного тепла. Завдяки цифровому моделюванню конструктори можуть перевірити посадку ще до встановлення охолоджувальних трубок .

Матеріали також розраховані на багаторазове використання та технічне обслуговування в межах тривалої програми польотів. Для майбутніх місячних місій це не менш важливо, ніж зовнішній вигляд скафандра: LCVG має бути не просто зручним, а витривалим елементом системи життєзабезпечення .