Ісламабадський меморандум про взаєморозуміння — це попередня домовленість між Вашингтоном і Тегераном, укладена за посередництва Пакистану. Прем’єр-міністр Пакистану Шехбаз Шариф протягом кількох місяців координував непрямі переговори між сторонами.
Президент США Дональд Трамп підписав документ особисто під час вечері, яку президент Франції Еммануель Макрон влаштував у Версальському палаці після саміту G7 в Евіані. Президент Ірану Масуд Пезешкіан підписав меморандум дистанційно в Тегерані .
Угода передбачає негайне й постійне припинення військової активності на всіх фронтах, зокрема в Лівані . Водночас Трамп наголосив, що це не остаточний мирний договір, а лише попередній етап перед повномасштабними переговорами .
Вашингтон погодився на такі кроки:
Ормузька протока має ключове значення для морських перевезень енергоносіїв, тому її відкриття є важливим не лише для сторін конфлікту, а й для глобальних енергетичних маршрутів.
Тегеран зі свого боку пообіцяв:
Меморандум продовжує режим припинення вогню, про який сторони оголосили у квітні, ще на 60 днів. Цього часу має вистачити для узгодження параметрів остаточного перемир’я .
Американська сторона оприлюднила текст документа ввечері 17 червня, після чого він одразу набув чинності .
Демократи в Конгресі зажадали від Білого дому негайних брифінгів щодо умов меморандуму . Водночас у Конгресі сформувався двопартійний консенсус: будь-яка остаточна угода щодо ядерної програми Ірану має бути винесена на голосування законодавців. Це свідчить про небажання частини конгресменів погоджувати подібний документ виключно рішенням президента .
Лідери країн G7 привітали попередню домовленість, але окремо закликали до негайного припинення вогню в Лівані . Вони також наголосили на необхідності диверсифікувати світові маршрути постачання енергії — зокрема через побоювання щодо стабільності судноплавства в Ормузькій протоці .
Попри підписання меморандуму, Дональд Трамп заявив, що США можуть відновити бомбардування Ірану, якщо його керівництво «не поводитиметься належним чином» або не виконуватиме взятих зобов’язань . Таким чином, Вашингтон залишає військовий тиск одним із важелів впливу на подальші переговори.
Іран оголосив про дипломатичну перемогу, стверджуючи, що меморандум відображає значні поступки з боку США — зокрема скасування санкцій і зняття блокади . Пезешкіан назвав домовленість «історичним документом і посланням від могутнього Ірану» .
Ізраїль не є безпосереднім підписантом меморандуму, хоча його позицію, за наявними повідомленнями, враховували під час консультацій. Перемир’я поширюється на Ліван та інші напрямки, де діють сили, пов’язані з Іраном .
Водночас в угоді Ізраїль прямо не згадується. Документ також не деталізує роль проіранських формувань у Лівані, попри те що з початку березня там тривали ізраїльські удари та операції, пов’язані з регіональним конфліктом .
Перший розділ меморандуму закріплює згоду США та Ірану на «негайне й постійне припинення військової активності на всіх фронтах, зокрема в Лівані». Обидві країни також зобов’язуються поважати «територіальну цілісність і суверенітет Лівану» .
Це може стати важливим кроком до деескалації після місяців бойових дій, однак документ поки що не пояснює, як саме виконуватимуться його положення щодо сил, які підтримує Іран, та інших учасників конфлікту в регіоні.
Шістдесятиденне вікно має відкрити шлях до ширших переговорів про всеосяжну мирну угоду. Серед ключових питань залишаються:
Поки що Ісламабадський меморандум є не фіналом конфлікту, а рамкою для подальших переговорів. Його стійкість залежатиме від того, чи зможуть Вашингтон і Тегеран виконати перші кроки та подолати суперечності протягом наступних 60 днів.
Ісламабадський меморандум про взаєморозуміння — це попередня домовленість між Вашингтоном і Тегераном, укладена за посередництва Пакистану. Прем’єр-міністр Пакистану Шехбаз Шариф протягом кількох місяців координував непрямі переговори між сторонами.
Президент США Дональд Трамп підписав документ особисто під час вечері, яку президент Франції Еммануель Макрон влаштував у Версальському палаці після саміту G7 в Евіані. Президент Ірану Масуд Пезешкіан підписав меморандум дистанційно в Тегерані .
Угода передбачає негайне й постійне припинення військової активності на всіх фронтах, зокрема в Лівані . Водночас Трамп наголосив, що це не остаточний мирний договір, а лише попередній етап перед повномасштабними переговорами .
Вашингтон погодився на такі кроки:
Ормузька протока має ключове значення для морських перевезень енергоносіїв, тому її відкриття є важливим не лише для сторін конфлікту, а й для глобальних енергетичних маршрутів.
Тегеран зі свого боку пообіцяв:
Меморандум продовжує режим припинення вогню, про який сторони оголосили у квітні, ще на 60 днів. Цього часу має вистачити для узгодження параметрів остаточного перемир’я .
Американська сторона оприлюднила текст документа ввечері 17 червня, після чого він одразу набув чинності .
Демократи в Конгресі зажадали від Білого дому негайних брифінгів щодо умов меморандуму . Водночас у Конгресі сформувався двопартійний консенсус: будь-яка остаточна угода щодо ядерної програми Ірану має бути винесена на голосування законодавців. Це свідчить про небажання частини конгресменів погоджувати подібний документ виключно рішенням президента .
Лідери країн G7 привітали попередню домовленість, але окремо закликали до негайного припинення вогню в Лівані . Вони також наголосили на необхідності диверсифікувати світові маршрути постачання енергії — зокрема через побоювання щодо стабільності судноплавства в Ормузькій протоці .
Попри підписання меморандуму, Дональд Трамп заявив, що США можуть відновити бомбардування Ірану, якщо його керівництво «не поводитиметься належним чином» або не виконуватиме взятих зобов’язань . Таким чином, Вашингтон залишає військовий тиск одним із важелів впливу на подальші переговори.
Іран оголосив про дипломатичну перемогу, стверджуючи, що меморандум відображає значні поступки з боку США — зокрема скасування санкцій і зняття блокади . Пезешкіан назвав домовленість «історичним документом і посланням від могутнього Ірану» .
Ізраїль не є безпосереднім підписантом меморандуму, хоча його позицію, за наявними повідомленнями, враховували під час консультацій. Перемир’я поширюється на Ліван та інші напрямки, де діють сили, пов’язані з Іраном .
Водночас в угоді Ізраїль прямо не згадується. Документ також не деталізує роль проіранських формувань у Лівані, попри те що з початку березня там тривали ізраїльські удари та операції, пов’язані з регіональним конфліктом .
Перший розділ меморандуму закріплює згоду США та Ірану на «негайне й постійне припинення військової активності на всіх фронтах, зокрема в Лівані». Обидві країни також зобов’язуються поважати «територіальну цілісність і суверенітет Лівану» .
Це може стати важливим кроком до деескалації після місяців бойових дій, однак документ поки що не пояснює, як саме виконуватимуться його положення щодо сил, які підтримує Іран, та інших учасників конфлікту в регіоні.
Шістдесятиденне вікно має відкрити шлях до ширших переговорів про всеосяжну мирну угоду. Серед ключових питань залишаються:
Поки що Ісламабадський меморандум є не фіналом конфлікту, а рамкою для подальших переговорів. Його стійкість залежатиме від того, чи зможуть Вашингтон і Тегеран виконати перші кроки та подолати суперечності протягом наступних 60 днів.