КВІР щоночі запускає дрони по суднах в Ормузькій протоці, попри перемир’я США та Ірану

Відповідь американських військових

Сили Центрального командування США (CENTCOM) перехопили та знищили кожен дрон до того, як він зміг завдати удару по комерційному або військовому судну США . Американські військові активно координують дії з судноплавними компаніями щодо процедур безпечного проходу, зокрема, радять, коли вимикати транспондери автоматичної ідентифікаційної системи (AIS) та як реагувати на іранські загрози . За словами одного з посадовців, рух суден через протоку залишається «безперешкодним», попри щоночні атаки дронів .

Статус судноплавства: дипломатичне відкриття, але фізичний параліч

Ситуація на воді глибоко суперечлива:

• Дипломатичні кроки: Меморандум прямо спрямований на те, щоб знову відкрити Ормузьку протоку для всього трафіку . 17 червня очолюваний США Спільний морський інформаційний центр (JMIC) офіційно знизив рівень загрози для суден у протоці з «критичного» до «значного» після укладення угоди .
• Фізична реальність: Комерційний трафік залишається на мізерній частці від довоєнного рівня. Станом на 8 червня протоку перетинали приблизно 10 суден на день, порівняно з типовими 95 — тобто близько 11% від нормального обсягу. Протока була фактично закритою понад 100 днів від початку війни 28 лютого .
• Обережність індустрії: Керівники танкерних компаній висловлювали оптимізм, що судноплавство може швидко відновитися, якщо безпекова ситуація стабілізується, однак дані сервісів відстеження суден не показують жодного збільшення трафіку через три дні після оголошення про угоду — судноплавні фірми та страховики зайняли вичікувальну позицію .

Що насправді містить меморандум

Проєкти меморандуму, отримані кількома виданнями, свідчать, що це тимчасова рамкова угода з 14 пунктів, а не фінальна мирна угода . Президент Трамп, віцепрезидент Венс та головний переговірник від Ірану, спікер парламенту Мохаммад Багер Галібаф підписали документ у цифровому форматі . Ключові положення включають:

• Припинення бойових дій на всіх фронтах на 60 днів, включно з Ліваном .
• Зобов'язання Ірану знову відкрити Ормузьку протоку та усунути перешкоди, як-от міни, відновивши трафік до довоєнного рівня протягом 30 днів .
• Зобов'язання США зняти військово-морську блокаду з іранських портів .
• Безмитний прохід через протоку протягом 60 днів, хоча майбутні збори не виключаються .
• Новий мінімальний стандарт для даунблендінгу (зниження рівня збагачення) високозбагаченого урану Ірану .
• Положення для забезпечення територіальної цілісності Лівану .
• США знімуть (waive), але не скасують назавжди, певні санкції після підписання угоди .
• Іран отримає доступ до мільярдів доларів заморожених активів та послаблення санкцій на продаж нафти та нафтохімічної продукції за умови дотримання угоди .
• Шлях до 60-денних подальших ядерних переговорів .

Офіційна церемонія підписання запланована на 19 червня в Женеві за посередництва Пакистану . Очікується, що віцепрезидент Венс та спікер Галібаф підпишуть угоду особисто, після чого, за словами міністра закордонних справ Ірану Аббаса Арагчі, розпочнуться прямі ядерні переговори .

Чому КВІР продовжує атакувати?

Станом на зараз ні США, ні іранський уряд не надали офіційного пояснення. Аналітики та медіа сходяться на двох основних теоріях :

• Свідома непокора: Твердолобі елементи всередині КВІР, який має довгу історію функціонування як «держава в державі», можуть активно намагатися саботувати дипломатичний процес ще до Женеви, сигналізуючи, що вони не приймуть угоду, укладену цивільним урядом Ірану .
• Розлад у системі командування: Децентралізовані польові підрозділи КВІР могли не отримати вчасного наказу припинити вогонь, або ж внутрішні структури управління порушені. Повідомляється, що командувач ВМС КВІР, який спочатку наказав закрити протоку, та його наступник були вбиті внаслідок ізраїльських та американських ударів, через що регіональні операції залишилися без підтвердженого вищого командування .

Жоден офіційно названий посадовець не підтвердив жодну з гіпотез. Сама ця невизначеність є значним фактором ризику. Якщо атаки дронів триватимуть після церемонії підписання в Женеві, це буде вагомим свідченням на користь теорії свідомої непокори КВІР і поставить під сумнів здатність політичного керівництва Ірану повністю забезпечити виконання умов угоди.