Рівень води в Дунаї опустився до показників, яких у різних країнах регіону не фіксували щонайменше з 1996 року. У районі Бездана, де річка входить до Сербії, вода досягла найнижчої позначки більш ніж за пів століття .
У Будапешті рівень Дунаю знизився до 26–28 сантиметрів — це історичний мінімум для угорської столиці . На вході річки до Румунії її витрата становила близько 1 600 кубометрів за секунду — менш ніж половину звичайного сезонного показника .
Тривала спека та місяці з опадами нижче за норму висушили значну частину Центральної та Східної Європи. В окремих місцях Сербії русло стало настільки мілким, що його ділянки можна було перейти пішки .
Перший енергоблок Чорнаводської атомної електростанції зупинили в контрольованому режимі 28 липня через недостатню витрату води для охолодження . 29 липня аналогічне рішення ухвалили щодо другого блока — це був перший випадок, коли обидва реактори станції одночасно опинилися поза мережею саме через низький рівень води .
Чорнаводська АЕС зазвичай забезпечує близько 20% виробництва електроенергії Румунії. Уряд виділив кошти на тимчасове перенаправлення води з каналу, щоб підтримати роботу другого реактора, а також обговорював імпорт електроенергії із сусідніх країн у години пікового споживання .
«Пакш» — єдина атомна електростанція Угорщини та одне з ключових джерел електроенергії країни. Від 29 липня станція почала скорочувати виробництво: на одному з реакторів потужність зменшили приблизно на 50% .
До 30–31 липня прем’єр-міністр Петер Мадяр попередив, що через подальше падіння рівня Дунаю може вперше в історії повністю зупинитися вся станція. Її водозабірні сопла вже не могли повною мірою діставати воду, необхідну для охолодження. За прогнозами, «Пакш» могла залишатися вимкненою кілька тижнів, якщо рівень річки продовжить знижуватися .
Угорщина також почала готувати плани зі скорочення споживання електроенергії великими промисловими підприємствами .
Через обміління Дунаю баржі в Сербії застрягли на мілководді, а вантажний рух однією з найважливіших водних магістралей Європи зазнав серйозних перебоїв. Річкові круїзи змушені були змінювати маршрути .
Проблеми торкнулися не лише атомної генерації. Посуха скоротила виробіток гідроелектростанцій, тому дефіцит потужностей у Румунії та Угорщині посилився . Низький рівень води також ускладнив зрошення сільськогосподарських угідь, рибальство й туристичні перевезення .
Ця криза показує вразливість енергетичної системи, яка часто залишається непомітною. Атомні електростанції не виробляють викидів під час роботи, однак багато з них розташовані біля великих річок і залежать від достатньої кількості води для охолодження. Тому тривалі посухи та хвилі спеки можуть безпосередньо впливати на їхню потужність .
Наслідки одночасно відчули щонайменше чотири країни — Румунія, Угорщина, Сербія та Хорватія. Один гідрологічний шок вдарив по виробництву електроенергії, вантажних перевезеннях, зрошенню й туризму. Це приклад того, як зміна клімату може перетворити дефіцит води на комплексну кризу для взаємопов’язаних енергетичних і транспортних систем Центральної Європи .