У липні 2026 року італійські ВПС перебрали ротацію Baltic Air Policing на авіабазі Шяуляй у Литві. До складу контингенту увійшли чотири винищувачі Eurofighter Typhoon (EF-2000) і приблизно 200 військовослужбовців . Для Італії це вже шосте розгортання в Шяуляї та одинадцяте — у країнах Балтії .

Окремо в червні Італія направила чотири Eurofighter F-2000A на авіабазу Михаїл-Когелнічану в Румунії. Вони мали протягом двох місяців посилювати місію Enhanced Air Policing у районі Чорного моря. Італійський підрозділ налічував близько 180 осіб і діяв спільно з румунськими F-16 .

Туреччина: перша ротація в Естонії

У період із серпня до листопада 2026 року Туреччина планує розгорнути на авіабазі Емарі в Естонії п’ять винищувачів F-16 та 76 військовослужбовців .

Турецькі пілоти нестимуть цілодобове чергування Quick Reaction Alert — режим готовності до негайного перехоплення — для прикриття повітряного простору Естонії, Латвії та Литви. У ротації братиме участь 181-ша реактивна ескадрилья, відома як «Ескадрилья Парс», із Діярбакира . Це перше розгортання турецьких сил в Естонії в межах оновленої балтійської місії .

Іспанія: F-18 у Румунії

Наприкінці липня Іспанія оголосила про направлення до Румунії тактичної авіаційної ескадрильї Paznic для участі в місії НАТО eAP-72 . Контингент складатиметься приблизно з 200 військовослужбовців і семи винищувачів F-18M. На початковому етапі його також підтримуватиме транспортний літак A400M; загальна тривалість ротації становитиме чотири місяці .

Раніше у 2026 році Іспанія вже розгорнула три Eurofighter Typhoon і близько 60 військовослужбовців на базі Михаїл-Когелнічану. Іспанський підрозділ інтегрували з німецькими військовослужбовцями, які вже перебували на базі . Крім того, іспанські EF-18 з літа 2025 року брали участь у Baltic Air Policing із Шяуляя в межах посиленої діяльності Eastern Sentry .

Франція: передача чергування Італії

31 липня 2026 року Франція передала Італії керівну роль у ротації Baltic Air Policing у Литві . До цього французькі ВПС розгорнули в Шяуляї чотири винищувачі Rafale, які з 31 березня виконували завдання за підтримки румунського підрозділу F-16 .

Болгарія та Румунія: більше можливостей для базування

Румунія продовжує приймати авіаційні підрозділи союзників, зокрема французькі та італійські. Водночас Болгарія розширює власну інфраструктуру: уряд схвалив модернізацію авіабаз Враждебна поблизу Софії та Безмер біля Ямбола в межах Програми НАТО з інвестицій у безпеку (NSIP) .

Витрати повністю фінансуватиме Альянс. Мета проєктів — збільшити спроможність баз приймати союзні сили й техніку та покращити сумісність між підрозділами країн НАТО .

Що змінилося в самій місії

8 липня 2026 року НАТО погодилося перетворити багаторічну місію Baltic Air Policing на повноцінну місію протиповітряної оборони . Для країн Балтії це означає перехід від переважно спостережної моделі до системи, яка має бути готовою безпосередньо реагувати на повітряні загрози.

Як працювала Air Policing раніше

Місію, започатковану у 2004 році, створили передусім для:

• спостереження за повітряним простором у мирний час;
• виявлення та ідентифікації літаків, які наближалися до повітряного простору НАТО;
• підйому винищувачів за тривогою для візуального розпізнавання та супроводу невідомого борту .

Це була переважно функція моніторингу та стримування, а не повноцінна бойова система оборони.

Що передбачає Air Defence

Оновлений формат передбачає:

• ширші правила застосування сили — пілоти отримали повноваження знищувати «об’єкти, які становлять загрозу», зокрема безпілотники, крилаті ракети та інші повітряні цілі, а не лише чітко ідентифіковані ворожі літаки ;
• швидше ухвалення рішень — сили можуть реагувати на загрозу без очікування, поки вона перетне повітряний простір конкретної країни НАТО ;
• посилену протидію дронам — це відповідь на інцидент 10 вересня 2025 року, коли приблизно 19–20 російських безпілотників порушили повітряний простір Польщі. Після цього Варшава ініціювала консультації за статтею 4 Вашингтонського договору, а НАТО 12 вересня запустило операцію Eastern Sentry ;
• інтеграцію різних доменів — Eastern Sentry об’єднує повітряні, сухопутні та морські сили й має посилити оборону території Альянсу на просторі від Північного моря до Чорного .

Йдеться саме про захист території НАТО. Операція не передбачає входження сил Альянсу в повітряний простір західної України для його прикриття .

Чому рішення ухвалили саме у 2026 році

Перехід до нової моделі активно просували Естонія, Латвія та Литва. 21 травня 2026 року президенти трьох балтійських держав спільно закликали НАТО перейти «від повітряного патрулювання до протиповітряної оборони» та надати додаткові спроможності для боротьби з безпілотниками .

Рішення від 8 липня формалізувало цю вимогу. Таким чином, східний фланг НАТО отримав не просто більше літаків на ротаційних базах, а іншу концепцію чергування: із ширшим переліком цілей, швидшою реакцією та тіснішою взаємодією авіації, наземних систем ППО і сил на морі.

У липні 2026 року італійські ВПС перебрали ротацію Baltic Air Policing на авіабазі Шяуляй у Литві. До складу контингенту увійшли чотири винищувачі Eurofighter Typhoon (EF-2000) і приблизно 200 військовослужбовців . Для Італії це вже шосте розгортання в Шяуляї та одинадцяте — у країнах Балтії .

Окремо в червні Італія направила чотири Eurofighter F-2000A на авіабазу Михаїл-Когелнічану в Румунії. Вони мали протягом двох місяців посилювати місію Enhanced Air Policing у районі Чорного моря. Італійський підрозділ налічував близько 180 осіб і діяв спільно з румунськими F-16 .

Туреччина: перша ротація в Естонії

У період із серпня до листопада 2026 року Туреччина планує розгорнути на авіабазі Емарі в Естонії п’ять винищувачів F-16 та 76 військовослужбовців .

Турецькі пілоти нестимуть цілодобове чергування Quick Reaction Alert — режим готовності до негайного перехоплення — для прикриття повітряного простору Естонії, Латвії та Литви. У ротації братиме участь 181-ша реактивна ескадрилья, відома як «Ескадрилья Парс», із Діярбакира . Це перше розгортання турецьких сил в Естонії в межах оновленої балтійської місії .

Іспанія: F-18 у Румунії

Наприкінці липня Іспанія оголосила про направлення до Румунії тактичної авіаційної ескадрильї Paznic для участі в місії НАТО eAP-72 . Контингент складатиметься приблизно з 200 військовослужбовців і семи винищувачів F-18M. На початковому етапі його також підтримуватиме транспортний літак A400M; загальна тривалість ротації становитиме чотири місяці .

Раніше у 2026 році Іспанія вже розгорнула три Eurofighter Typhoon і близько 60 військовослужбовців на базі Михаїл-Когелнічану. Іспанський підрозділ інтегрували з німецькими військовослужбовцями, які вже перебували на базі . Крім того, іспанські EF-18 з літа 2025 року брали участь у Baltic Air Policing із Шяуляя в межах посиленої діяльності Eastern Sentry .

Франція: передача чергування Італії

31 липня 2026 року Франція передала Італії керівну роль у ротації Baltic Air Policing у Литві . До цього французькі ВПС розгорнули в Шяуляї чотири винищувачі Rafale, які з 31 березня виконували завдання за підтримки румунського підрозділу F-16 .

Болгарія та Румунія: більше можливостей для базування

Румунія продовжує приймати авіаційні підрозділи союзників, зокрема французькі та італійські. Водночас Болгарія розширює власну інфраструктуру: уряд схвалив модернізацію авіабаз Враждебна поблизу Софії та Безмер біля Ямбола в межах Програми НАТО з інвестицій у безпеку (NSIP) .

Витрати повністю фінансуватиме Альянс. Мета проєктів — збільшити спроможність баз приймати союзні сили й техніку та покращити сумісність між підрозділами країн НАТО .

Що змінилося в самій місії

8 липня 2026 року НАТО погодилося перетворити багаторічну місію Baltic Air Policing на повноцінну місію протиповітряної оборони . Для країн Балтії це означає перехід від переважно спостережної моделі до системи, яка має бути готовою безпосередньо реагувати на повітряні загрози.

Як працювала Air Policing раніше

Місію, започатковану у 2004 році, створили передусім для:

• спостереження за повітряним простором у мирний час;
• виявлення та ідентифікації літаків, які наближалися до повітряного простору НАТО;
• підйому винищувачів за тривогою для візуального розпізнавання та супроводу невідомого борту .

Це була переважно функція моніторингу та стримування, а не повноцінна бойова система оборони.

Що передбачає Air Defence

Оновлений формат передбачає:

• ширші правила застосування сили — пілоти отримали повноваження знищувати «об’єкти, які становлять загрозу», зокрема безпілотники, крилаті ракети та інші повітряні цілі, а не лише чітко ідентифіковані ворожі літаки ;
• швидше ухвалення рішень — сили можуть реагувати на загрозу без очікування, поки вона перетне повітряний простір конкретної країни НАТО ;
• посилену протидію дронам — це відповідь на інцидент 10 вересня 2025 року, коли приблизно 19–20 російських безпілотників порушили повітряний простір Польщі. Після цього Варшава ініціювала консультації за статтею 4 Вашингтонського договору, а НАТО 12 вересня запустило операцію Eastern Sentry ;
• інтеграцію різних доменів — Eastern Sentry об’єднує повітряні, сухопутні та морські сили й має посилити оборону території Альянсу на просторі від Північного моря до Чорного .

Йдеться саме про захист території НАТО. Операція не передбачає входження сил Альянсу в повітряний простір західної України для його прикриття .

Чому рішення ухвалили саме у 2026 році

Перехід до нової моделі активно просували Естонія, Латвія та Литва. 21 травня 2026 року президенти трьох балтійських держав спільно закликали НАТО перейти «від повітряного патрулювання до протиповітряної оборони» та надати додаткові спроможності для боротьби з безпілотниками .

Рішення від 8 липня формалізувало цю вимогу. Таким чином, східний фланг НАТО отримав не просто більше літаків на ротаційних базах, а іншу концепцію чергування: із ширшим переліком цілей, швидшою реакцією та тіснішою взаємодією авіації, наземних систем ППО і сил на морі.