28 січня 2025 року після місяців масових протестів прем'єр-міністр Мілош Вучевич подав у відставку, заявивши, що хоче "запобігти подальшим ускладненням" та "уникнути ескалації напруги в суспільстві" . Того ж дня у відставку пішов і мер Нові-Саду Мілан Джурич
. Кроки Вучича широко сприймалися як спроба заспокоїти заворушення, але протести продовжилися
.
23 травня 2026 року десятки тисяч антиурядових протестувальників, переважно студентів, зібралися в центрі Белграда з вимогою дострокових виборів . Поліція застосувала сльозогінний газ і світлошумові гранати. Спалахнули жорстокі сутички біля будівлі президії та мерії, коли демонстранти зіткнулися з загонами поліції
. Державна залізнична компанія напередодні протесту припинила всі поїздки до Белграда та з нього
.
Під постійним тиском президент Александр Вучич оголосив, що дострокові парламентські вибори відбудуться восени 2026 року — між кінцем вересня та серединою листопада. Проте навіть після цього оголошення протести продовжилися .
Міжнародні організації неодноразово висловлювали тривогу через погіршення ситуації в Сербії:
Ключовий висновок: Те, що починалося як локальне обурення смертельною інфраструктурною катастрофою, переросло в 18-місячний загальнонаціональний протестний рух, який кинув виклик 13-річному правлінню президента Вучича, домігся відставки прем'єр-міністра та мера Нові-Саду, а також змусив оголосити про дострокові парламентські вибори восени 2026 року. Водночас рух привернув різку критику з боку Ради Європи та інституцій ЄС через зростання насильства проти журналістів, поліцейську жорстокість та звуження громадянського простору.