Правило «чотирьох кутів» у договірному праві: що це таке та як працює

Правило «чотирьох кутів» (англ. four corners rule) походить з англо-американського загального права (common law) у сфері тлумачення договорів та документів. Метафора означає чотири кути, або краї, письмового документа: якщо договір є однозначним, його слід тлумачити виключно на основі тексту самого документа, не залучаючи зовнішні обставини чи заяви сторін .

Чітко визначеного року виникнення цього правила не існує. Воно не є законодавчо встановленою нормою, а розвивалося поступово з традиційної доктрини загального права, згідно з якою письмові договори з чітким формулюванням тлумачаться за їхнім буквальним змістом, а зовнішні докази допускаються лише у випадку неоднозначності. Сучасна назва та її широке застосування характерні передусім для права США; однак саме вчення про пріоритет тексту є значно старішим і має англійське коріння .