«Квантове — понад — інтелект»: Китай будує не лише квантові комп’ютери

3–5 серпня 2026 року в Шеньчжені відбулися п’ята конференція CCF із квантових обчислень і п’ятий форум квантової науки Великої затоки. Захід зібрав понад 2400 учасників, а в академічній програмі виступили більш як 200 академіків та експертів, які обговорювали квантові обчислення, штучний інтелект і гібридні обчислювальні системи.23

Гасло конференції — «Поєднання квантового та інтелектуального, спільні обчислення квантового, суперкомп’ютерного й інтелектуального» — у китайській грі слів передає концепцію «量超智». Її можна описати як інтеграцію квантових обчислень, високопродуктивних суперкомп’ютерів і ШІ.

Це важливий нюанс: у Шеньчжені йшлося не про окремий проєкт зі створення потужнішого квантового процесора, а про ширшу архітектуру обчислень. Вона передбачає, що різні типи машин працюватимуть як одна система:

• ШІ допомагатиме вдосконалювати квантове обладнання, керування та алгоритми;
• суперкомп’ютери вже зараз виконуватимуть масштабне моделювання і завдання напряму AI for Science — застосування ШІ для наукових досліджень;
• квантові комп’ютери з відмовостійкістю у майбутньому можуть стати окремим обчислювальним рівнем для задач, надто складних для класичних систем.

Триденна програма охоплювала фундаментальні дослідження, ключові технології, промислове впровадження, стандартизацію та взаємодію державних структур, бізнесу й інвесторів. Загалом відбулося близько 30 тематичних заходів.23

ШІ має допомогти квантовим обчисленням стати практичними

Китайська академія наук Сян Тао звернув увагу на розрив між нинішнім рівнем помилок фізичних кубітів — близько 1% — і набагато нижчими показниками, необхідними для складних застосувань, зокрема криптографічного злому.1

У запропонованій на конференції логіці ШІ може допомогти скоротити цей розрив на різних етапах:

1. Калібрування та проєктування чипів. Алгоритми аналізуватимуть експериментальні дані, виявлятимуть джерела похибок і допомагатимуть добирати параметри пристроїв.
2. Квантова корекція помилок і декодування. ШІ може прискорити розпізнавання помилок та вибір способу їх виправлення.
3. Компіляція квантових схем. Програмні алгоритми ефективніше адаптуватимуть теоретичну схему до конкретного квантового обладнання.
4. Вимірювання та керування. Моделі можуть покращити оперативне керування квантовою системою під час її роботи.
5. Оптимізація варіаційних квантових алгоритмів. ШІ здатен пришвидшити пошук параметрів і допомогти подолати проблему barren gradients — зникнення або надто малого градієнта під час навчання.1

Отже, роль ШІ не обмежується прикладним інтерфейсом для майбутнього квантового комп’ютера. Він може стати базовим інструментом для розробки чипів, квантового програмного забезпечення та експериментальних систем керування.

Від окремого квантового проєкту — до всієї інфраструктури обчислень

Академік Китайської академії наук Сюе Цикун заявив, що глибока інтеграція ШІ, суперкомп’ютерів і квантових технологій уже змінює дослідження квантових матеріалів та вдосконалення квантових алгоритмів.1

Цей підхід переносить дискусію з рівня окремого пристрою на рівень національної обчислювальної системи. Квантовому обладнанню потрібні класичні комп’ютери для підготовки даних і керування, ШІ — високопродуктивні системи для навчання та моделювання, а наукові відкриття — поєднання різних ресурсів.

Академік Китайської інженерної академії Гао Вень запропонував створити під керівництвом лабораторії Пенчен відповідну інфраструктуру з орієнтирами на обчислення рівня 10G, мережу рівня 10P і інтеграцію 10 ГВт чистої енергії. Мета — забезпечити національні лабораторії комплексними ресурсами.1

У цьому й полягає стратегічний зміст «量超智»: конкуренція відбувається не лише за найкращий квантовий чип. Йдеться про спроможність стабільно забезпечувати обчислення, мережі, енергію, дані, фахівців і реальні сценарії використання.

Суперкомп’ютери — вже готова основа для AI for Science

Академік Китайської інженерної академії Чжен Веймінь назвав сучасні передові суперкомп’ютери «великими машинами для ШІ», особливо важливими для наукових досліджень. У такій архітектурі квантові системи можуть стати наступним рівнем обчислень.1

Це задає практичну послідовність розвитку. Квантові обчислення мають значний довгостроковий потенціал, але суперкомп’ютери та AI for Science уже сьогодні можуть працювати над пошуком матеріалів, прогнозуванням структури білків та іншими науковими завданнями.1

Тому дослідникам не потрібно чекати появи універсального квантового комп’ютера. Вони можуть використовувати зрілі класичні системи для роботи з даними, моделювання й підготовки алгоритмів, а згодом передавати квантовим машинам ті задачі, де вони справді матимуть перевагу.

Пошук надпровідників: приклад спільної роботи фізики, ШІ та суперкомп’ютерів

На конференції представили процес пошуку матеріалів, у якому принцип металізації σ-зв’язку з квантової теорії багатьох тіл поєднали з AI-скринінгом. Із бази даних, що містила понад 2 мільйони матеріалів, було відібрано 31 кандидата у високотемпературні надпровідники; 18 із них раніше не прогнозувалися.1

Цей приклад не означає, що ШІ замінив фізику. Фізична теорія визначила напрям пошуку, ШІ перебрав величезний простір кандидатів, а високопродуктивні обчислення забезпечили обробку даних і перевірку результатів.

Академік Китайської академії наук Ґун Сіньґо також припустив, що ШІ зможе приймати завдання природною мовою та викликати потрібні «навички» для розрахунку, проєктування й синтезу матеріалів.1 Якщо такий підхід стане зрілим, науковцю буде важливо не лише писати складні обчислювальні програми, а й правильно формулювати питання, комбінувати інструменти та перевіряти висновки.

Порівняння зі Сполученими Штатами

Гао Вень порівняв комплексний китайський підхід із Quantum Genesis — ініціативою Міністерства енергетики США, оголошеною у 2026 році. У її межах Вашингтон прагне створити науково значущі квантові комп’ютери з відмовостійкістю та координувати інвестиції федерального уряду, національних лабораторій і приватного сектору.

Однак цілі, організація та масштаби програм різних країн не є повністю однаковими. Тож коректніше порівнювати їхні стратегічні напрями й моделі організації інфраструктури, а не робити висновок про беззастережне лідерство однієї сторони.

Чи є «量超智» офіційною державною стратегією Китаю?

Строго кажучи, ні. Наявні матеріали свідчать, що «量超智» — це тема конференції, а також стратегічні оцінки й пропозиції академіків та інших учасників. Це не окремий офіційно оприлюднений державний план.123

Водночас захід окреслив доволі чітку траєкторію політичної дискусії:

• застосовувати ШІ для вдосконалення квантового обладнання, програмного забезпечення й алгоритмів;
• використовувати суперкомп’ютери як найближчу основу для AI for Science;
• розглядати квантові обчислення як майбутній рівень для окремих складних задач;
• планувати обчислення, мережі, чисту енергію та ресурси національних лабораторій як єдину інфраструктуру;
• поєднувати університети, наукові установи, бізнес, державні структури та інвесторів, щоб переводити лабораторні результати у масштабні застосування.237

Тому головний сигнал із Шеньчженя полягає не в тому, що квантові комп’ютери вже стали повсякденним інструментом. Радше змінюється сама логіка технологічного суперництва: від питання «хто має найпотужніший квантовий пристрій?» — до питання «хто зможе найкраще об’єднати квантові технології, ШІ, суперкомп’ютери та наукову інфраструктуру в одну ефективну систему?»