Іран погрожує «нищівною» помстою, а ХАМАС віддаляється від Тегерана

КВІР: помста залишається «неминучою»

Заяву оприлюднили напередодні другої річниці вбивства Ісмаїла Ганії — колишнього голови політичного бюро ХАМАС, який загинув у Тегерані 31 липня 2024 року. КВІР заявив, що відповідь на вбивства Ганії та верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї, убитого раніше у 2026 році, залишається «неминучою» .

У заяві йдеться, що помста «не буде стерта з історичної пам’яті», а відповідь на «великі злочини» буде «жорсткою і нищівною» .

Окремо КВІР відкинув міжнародні зусилля щодо роззброєння ХАМАС. Іранська структура заявила, що «змова» з метою позбавити угруповання зброї «нікуди не приведе» і вже зазнала стратегічної поразки .

Ця риторика продовжує тон заяв КВІР, зроблених під час похоронних церемоній за Хаменеї на початку липня. Тоді корпус попереджав про «нищівніший, ніж будь-коли» удар у відповідь на будь-яку помилку противника та заявляв про повну бойову готовність .

На що погодився ХАМАС

Позиція ХАМАС виявилася протилежною до вимог Тегерана. За повідомленнями, угруповання погодилося на поетапну рамку, запропоновану «Радою миру» Дональда Трампа. План передбачає:

• поетапну здачу зброї ХАМАС та інших збройних угруповань у Газі;
• знищення тунельної мережі;
• передачу цивільного управління Газою новій палестинській адміністрації;
• поступове відведення ізраїльських військ;
• залучення міжнародних сил стабілізації та нової палестинської поліції .

Домовленість поки не означає остаточного припинення війни. Ізраїль офіційно не погодився на останню пропозицію, а між сторонами залишаються суттєві розбіжності . ХАМАС також заявив, що не виконуватиме жодної частини угоди, якщо Ізраїль не дотримуватиметься власних зобов’язань щодо відведення військ .

Це різкий поворот порівняно з позицією угруповання ще навесні 2026 року, коли воно відкидало пропозиції про роззброєння . Наприкінці липня високопоставлений представник ХАМАС повідомив BBC, що організація погодилася на ініціативу . Трамп назвав домовленість «критичним кроком» до передачі управління Газою новому палестинському уряду .

Іран намагався зупинити домовленість — але не зміг

Кілька повідомлень свідчать, що Тегеран намагався переконати ХАМАС відмовитися від плану. Представники КВІР зустрічалися з членами делегації ХАМАС під час нещодавніх переговорів в Ірані, пов’язаних із похоронами Хаменеї, і закликали їх не приймати рамку роззброєння .

Високопоставлений американський посадовець підтвердив журналістам, що Іран намагався переконати ХАМАС не погоджуватися на пропозицію «Ради миру», але зрештою зазнав невдачі . За його словами, Тегеран «давно залишив ХАМАС» і більше не може дозволити собі підтримувати угруповання на колишньому рівні .

Це може свідчити про те, що ХАМАС почав ставити власне виживання та умови завершення війни вище за стратегічні цілі Ірану. Axios, Reuters та інші видання також повідомляли, що лобіювання з боку Тегерана не спрацювало, і ХАМАС продовжив рух до домовленості всупереч позиції Ірану .

Заява КВІР від 2 серпня фактично відобразила цю невдачу: план роззброєння було названо змовою, яка вже зазнала поразки .

Наскільки глибоким є розкол між Тегераном і ХАМАС

Різниця між позиціями сторін стала публічною та принциповою.

КВІР зберігає жорстку конфронтаційну лінію: виступає проти компромісів зі США та Ізраїлем, вважає помсту за загибель своїх союзників обов’язковою і не підтримує домовленість, яка позбавила б ХАМАС збройного потенціалу .

ХАМАС натомість обрав прагматичніший дипломатичний шлях — погодився обговорювати роззброєння, передачу управління та присутність міжнародних сил в обмін на ізраїльське відведення і перспективу відновлення Гази .

Між Іраном і ХАМАС уже траплялися стратегічні розбіжності, однак нинішня ситуація є значно серйознішою. Замість координації з Тегераном угруповання діяло, виходячи з власних інтересів. Американський посадовець сформулював це так: представники ХАМАС «розуміють, що мають робити те, що найкраще для них самих» .

Контекст: від убивства Ганії до кризи в Ірані

Ісмаїла Ганію вбили в Тегерані 31 липня 2024 року під час його перебування на церемонії інавгурації президента Ірану. За даними Ірану, він загинув від боєприпасу малої дальності; Тегеран звинуватив у нападі Ізраїль і відтоді неодноразово обіцяв помсту .

Убивство Алі Хаменеї у 2026 році спричинило в Ірані кризу керівництва та стало одним із чинників масштабної конфронтації зі США. Згодом сторони перейшли до нестійкого перемир’я, укладеного у квітні 2026 року . У цей період КВІР використав похоронні церемонії та перехід влади для посилення жорсткої політичної лінії .

Паралельно із заявами про домовленість щодо роззброєння ХАМАС ізраїльські авіаудари по Газі тривали. Це підкреслює, наскільки крихким залишається будь-яке перемир’я та наскільки складною буде реалізація плану на практиці. Для його запуску потрібна згода Ізраїлю, якої наразі немає, а ХАМАС пов’язує власні кроки з ізраїльським відведенням .

Головна відмінність — у підході до майбутнього Гази

Підсумок очевидний: ХАМАС намагається знайти дипломатичний вихід із війни, навіть якщо це означає втрату зброї та контролю над Газою. КВІР, навпаки, посилює курс на військову відповідь і відкрито відкидає домовленість, дедалі більше дистанціюючись від одного зі своїх найважливіших регіональних союзників .