| Показник | Сполучені Штати | Китай |
|---|---|---|
| Кількість дата-центрів (2025-2026) | ~4,280–5,427 (найбільше у світі) | ~369–449 (3-4 місце у світі) |
| Капітальні витрати на ШІ (2025, оцінка) | Щонайменше $350 млрд (Microsoft, Amazon, Meta, Google) | Менше $40 млрд (оцінка USCC) |
| Планові інвестиції (2026-2031) | ~$50 млрд/міс. на будівництво (квітень 2026) | ~$295 млрд за 5 років ($59 млрд/рік) |
| Розрив у продуктивності ШІ-моделей | Лідирує в передових можливостях | «Практично ліквідував» розрив за бенчмарками |
| Енергетична перевага | Вузькі місця мережі гальмують нові проєкти | Дешевша енергія, швидше розгортання, але неефективність мережі |
| Швидкість будівництва | ~3 роки на об'єкт | Від кількох тижнів до місяців (швидкі дозволи, централізоване планування) |
| Ефективність витрат | Більш економічне будівництво дата-центрів | Вищі витрати на будівництво, але дешевша енергія та робоча сила |
| Доступ до чипів | Передові технології (Nvidia, AMD, власні розробки) | Експортні обмеження; власні чипи вдосконалюються, але відстають |
Розширення мережі дата-центрів у Китаї є величезним за масштабами та швидкістю, що зумовлено централізованим державним плануванням та реальною перевагою у вартості енергії. США все ще лідирують за кількістю об'єктів, загальними інвестиціями у ШІ та доступом до чипів. Однак структурні переваги Китаю — швидше будівництво, дешевша електроенергія та єдина національна стратегія — скорочують розрив. Найбільші ризики пов'язані зі зворотним боком цього буму: перевиробництвом, неузгодженістю регіональної політики, проблемами з чипами та інтеграцією в енергомережу, які можуть перетворити наймасштабніше планове будівництво ШІ-інфраструктури у світі на дорогий приклад спекулятивного надлишку.