Жовтневий дедлайн не вперше прозвучав у Корку. Його встановив єврокомісар з торгівлі Марош Шефчович після зустрічі з міністром комерції Китаю Ван Веньтао в Брюсселі 29 червня 2026 року. Шефчович назвав переговори «інтенсивними, зосередженими та конструктивними» та сказав, що хоче досягти «відчутних результатів» до жовтня під час запланованої поїздки до Пекіна . Сторони випустили перший за кілька років спільний комюніке ЄС-Китай щодо торгівлі — позитивний дипломатичний сигнал, але без гарантій успіху . Заява фон дер Ляєн у Корку стала політичним завершенням цього технічного дедлайну на найвищому рівні.
Масштаб дисбалансу є основною причиною жорсткої позиції ЄС. Ось ключові цифри з офіційних джерел ЄС:
Офіційна сторінка торговельної політики ЄС підтверджує, що дефіцит 2025 року зріс на 2,7% у річному обчисленні до €359,9 млрд, хоча залишився нижчим за рекордні €397,3 млрд 2022 року .
Сама фон дер Ляєн наголошувала на масштабах раніше, на саміті G7 у червні 2026 року та в Європейській раді, зазначивши, що за останні п'ять років імпорт з Китаю зріс на 45% .
Фон дер Ляєн чітко дала зрозуміти, що ЄС має повний набір засобів для відповіді. «У нас всі інструменти на столі, і ми думаємо про інші можливості», — сказала вона . Блок активно розглядає:
Європейська рада в червні 2026 року обговорювала структурний надлишок потужностей як системну загрозу .
Ультиматум у Корку пролунав на тлі кількох накладених тисків:
Підсумок: ультиматум у Корку є політичним завершенням послідовної ескалації. Якщо Китай не надасть відчутних заходів з ребалансування до жовтня 2026 року, ЄС готовий застосувати весь свій арсенал торговельних захисних інструментів. Ставки надзвичайно високі через рекордний дефіцит у €360 млрд, ризик повномасштабного торговельного конфлікту та крихку динаміку внутрішнього бюджету ЄС.