Не просто «покращення», а «зміна»: як Гонконг замінив предмет «Ліберальні студії» на «Громадянство та соціальний розвиток»

Щодо вашого твердження «уряд не хоче, щоб люди мали громадянську свідомість», слід зробити два уточнення:

1. Якщо під «громадянською свідомістю» мати на увазі: знання законів, розуміння національного устрою, прийняття конституційного порядку та Основного закону Гонконгу, виконання обов’язків, — то уряд, навпаки, прагне виховувати саме таку громадянськість.
2. Якщо ж мати на увазі: здатність критикувати уряд, контролювати владу, брати участь у протестах, багатосторонньо аналізувати інституції, — то останні реформи очевидно звузили цей напрямок.

Отже, точніше було б сказати:

• Йдеться не про те, що «уряд не хоче громадянської свідомості».
• Йдеться про те, що уряд хоче перевизначити, що таке «громадянська свідомість».
• Від попередньої моделі «ліберального/критичного громадянства» (liberal/critical citizenship), яка заохочувала критику, участь, сумніви та дослідження проблем, відбувається перехід до моделі «відповідального/національного громадянства» (responsible/national citizenship), яка наголошує на законослухняності, обов’язку, національній ідентичності, соціальній стабільності та лояльності до конституційного ладу.

Чому це важливо?

Старий предмет «Ліберальні студії» робив акцент на аналізі суспільних питань з різних точок зору. Це, на думку дослідників, могло підвищувати політичну чутливість учнів та їхню готовність до публічної участі. Саме тому уряд та провладні сили пізніше критикували його за «політизацію» класів та «дисбаланс» у обговоренні, що й стало однією з ключових причин реформи.

Важливе застереження: Не можна стверджувати, що «критичне мислення» повністю скасовано. У новому предметі все ще використовуються такі терміни, як «аналіз», «розуміння» та «порівняння». Справжня зміна полягає в обмеженні сфери, до якої можна застосовувати критику, у виборі тем, ступені відкритості відповідей, ризиках для вчителя та спрямованості оцінювання.

Одним реченням:

Останніми роками громадянська освіта в Гонконгу змінила свій вектор: замість виховання «громадянина, який критикує суспільство», вона почала формувати «громадянина, який визнає існуючий порядок, розуміє державу та виконує свої обов’язки».