Всупереч поширеній думці, що кооперативні ігри «виховують» командний дух, а змагальні — агресію, дослідження не виявило значущої різниці. Тип настільної гри не вплинув на те, як часто діти демонстрували кооперативну, просоціальну або антисоціальну поведінку . Іншими словами, діти, які грали в командні ігри, не стали більш чуйними чи схильними до співпраці, ніж ті, хто змагався.
«Результати показують, що і кооперативні, і змагальні настільні ігри викликали однакову кількість кооперативної та просоціальної поведінки», — зазначають автори у своїй статті .
Єдиний зафіксований ефект полягав у тому, що після змагальних ігор діти демонстрували дещо більше конкурентної поведінки в подальших завданнях . Це виглядає логічно: гра, в якій треба було перемагати, налаштовувала їх на відповідний лад. Однак дослідники застерігають, що цей показник міг бути не зовсім надійним через особливості його вимірювання
.
Це дослідження не означає, що вибір між «бродилками» та командними квестами не має значення. Воно радше підкреслює, що будь-яка структурована настільна гра є цінним соціальним досвідом для дитини. Незалежно від формату, гра природно вимагає від малюків:
Саме ці навички, а не абстрактне «виховання співпраці» чи «духу суперництва», є ключовим надбанням від спільних ігор. Як зазначають у клініці дитячого розвитку, посилаючись на це ж дослідження, обидва типи ігор сприяють розвитку просоціальної поведінки, такої як вміння ділитися, робити компліменти або допомагати іншим .
Якщо ви пишете наукову чи методичну роботу, посилайтеся на це дослідження так:
Eriksson, M., Kenward, B., Poom, L., & Stenberg, G. (2021). The behavioral effects of cooperative and competitive board games in preschoolers. Scandinavian Journal of Psychology, 62(3), 355–364.
Повний текст можна знайти за DOI: 10.1111/sjop.12708.
Тож наступного разу, коли діставатимете з полиці «Монополію» чи якусь кооперативну пригоду, пам'ятайте: сам процес гри з однолітками — це вже маленький урок соціалізації, незалежно від того, хто в кінці переможе.
Comments
0 comments