Північна Корея отримує російську військову допомогу: ШІ-дрони, ракетні есмінці та візит Сі Цзіньпіна

3–4 березня 2026 року Кім Чен Ин особисто спостерігав за першими ходовими випробуваннями та ракетними стрільбами есмінця, під час яких було запущено стратегічні крилаті ракети . 12 квітня 2026 року відбулися вже бойові стрільби крилатими та протикорабельними ракетами біля західного узбережжя країни . Показово, що Північна Корея зареєструвала корабель у Міжнародній морській організації ООН (IMO), що свідчить про намір діяти за межами своїх територіальних вод . Кім отримав інформацію про плани будівництва ще двох кораблів, а загалом метою є щорічний випуск двох есмінців класу «Чхве Хьон» або вищого класу . Другий корабель — «Кан Кон» — затонув під час початкового спуску на воду в травні 2025 року, але був відновлений і повторно спущений на воду 12 червня 2025 року .

ШІ-дрони: «головний військовий пріоритет»

Кім Чен Ин оголосив розробку безпілотників на основі штучного інтелекту головним пріоритетом модернізації збройних сил КНДР . У вересні 2025 року він особисто спостерігав за випробуваннями нових бойових і розвідувальних дронів на випробувальному комплексі безпілотної авіації, наголосивши, що безпілотні системи та ШІ є ключем до зміцнення армії .

У березні 2025 року Північна Корея продемонструвала значний стрибок у технологіях дронів, вперше показавши безпілотники-камікадзе зі штучним інтелектом разом із першим літаком далекого радіолокаційного виявлення та управління (AEW&C) . Південнокорейський аналіз показує, що ці дрони, найімовірніше, здатні автономно розпізнавати та вражати південнокорейську та американську військову техніку — на опублікованих державними ЗМІ фото дрони уражають цілі, візуально схожі на техніку союзників .

Окрім випробувань, Північна Корея будує виробничі потужності поблизу Панхьону для масового виробництва баражуючих боєприпасів типу Shahed-136 за технологією, наданою Росією в обмін на відправку військ . Така співпраця перетворила військове виробництво КНДР із режиму накопичення запасів під санкціями на активне військово-промислове партнерство .

Прискорення ракетної та ядерної програми

Темпи ракетних випробувань КНДР різко зросли. За перші місяці 2026 року Пхеньян провів більше балістичних пусків, ніж за весь 2025 рік . Причина — війна Росії в Україні. Як зазначає аналітичний центр Фонд захисту демократій (FDD), щонайменше один тип нещодавно випробуваної ракети раніше був переданий Росії, де його вдосконалили, і знання про вдосконалене виробництво повернулися до КНДР . Ця співпраця дає Північній Кореї безцінний бойовий досвід і доступ до передових технологій, яких вона не змогла б досягти самостійно в умовах санкцій .

Новий есмінець класу «Чхве Хьон» посилить цю спроможність, виступаючи платформою для крилатих ракет з ядерним оснащенням, додаючи стійкий морський компонент до ядерного арсеналу КНДР .

«Мортирна економіка» на $13 мільярдів

Фінансовий стимул для цього партнерства колосальний. За даними південнокорейської розвідки, Північна Корея заробила близько $13 мільярдів за три роки військової допомоги Росії . Ця «економіка боєприпасів» стала справжнім проривом: КНДР перетворила свої величезні запаси боєприпасів часів Холодної війни на тверду валюту, паливо та передові технології . За оцінками, Пхеньян поставив Росії понад 15 мільйонів артилерійських снарядів, сотні балістичних ракет та артилерійських систем .

Цей дохід дозволив КНДР обійти міжнародні санкції та профінансувати амбітні плани модернізації, включно з новими есмінцями та дронами .

Відповідь Сі Цзіньпіна: відновлення китайського впливу

Кульмінацією цих подій став державний візит Сі Цзіньпіна до Пхеньяна 8–9 червня 2026 року — перший за сім років . Головною метою візиту було протидіяти поглибленню військового союзу Північної Кореї з Росією, який Пекін вважає прямою загрозою своїй традиційній ролі головного покровителя Пхеньяна .

Під час саміту Сі наголосив, що Китай залишається «головним благодійником, ключовим економічним союзником та захисним бар'єром від США» для Північної Кореї . Однак у помітне стратегічне мовчання: обидві сторони підтвердили «стратегічне співробітництво», уникаючи будь-яких публічних обговорень ядерної програми Північної Кореї, що підкреслює небажання Пекіна публічно стримувати ядерні амбіції Пхеньяна .

Цей візит ознаменував новий складний етап у геополітиці Північно-Східної Азії. Китай намагається утримати Північну Корею в своїй орбіті, не вимагаючи згортання її військового потенціалу, навіть коли російська військова модернізація КНДР кидає прямий виклик союзу США та Південної Кореї .