Проміжна угода США та Ірану: що відомо про цифровий меморандум і чому він під загрозою

Сполучені Штати та Іран перейшли від збройного протистояння до спроби дипломатичного врегулювання, підписавши цифровий меморандум про взаєморозуміння. Проміжна угода, про яку 15–17 червня повідомили провідні світові ЗМІ, запроваджує негайний режим припинення вогню та закладає основу для офіційних переговорів. Однак повний текст документу не оприлюднено, а високопосадовці США визнають, що критичні елементи залишаються свідомо нечіткими. Розбираємося, що підтверджено, а де криються основні ризики.

Цифрове підписання в неділю, 14 червня

Високопосадовець США підтвердив, що президент Дональд Трамп, віцепрезидент Джей Ді Венс та спікер іранського парламенту Мохаммад Багер Галібаф у неділю, 14 червня, поставили цифрові підписи під Меморандумом про взаєморозуміння . Венс публічно описав документ як «цифрово підписану» угоду, що продовжує припинення вогню та започатковує 60-денний період технічних переговорів .

Електронні підписи були автентифіковані ще до будь-якої особистої церемонії — кажуть, Трамп особисто наполіг на такій послідовності, аби продемонструвати власну відданість справі . Попри ці заяви, текст Меморандуму одразу не опублікували. Посадовець зазначив, що умови оприлюднять протягом 24–48 годин, однак станом на 17 червня повного тексту так і не з’явилося .

Формальна церемонія у Швейцарії

Міністерство закордонних справ Швейцарії офіційно підтвердило, що церемонія особистого підписання запланована на п’ятницю, 19 червня 2026 року, на курорті Bürgenstock, який височіє над Люцернським озером . Саме цей важкодоступний і тому добре захищений майданчик у центральній Швейцарії обрали з міркувань безпеки . На заході очікують присутність високопоставлених представників США та Ірану . Пакистан і Катар, які виступали посередниками в переговорах, також долучилися до вибору місця проведення .

Підтверджені пункти проміжної угоди

На основі інформації від CNN, ABC News та інших інформагентств, підтверджені компоненти меморандуму включають:

• Негайне припинення військових операцій, що завершує конфлікт, розпочатий 28 лютого ударами США та Ізраїлю по Ірану .
• Відновлення руху Ормузькою протокою для морського транспорту, хоча посадовці застерігають, що нормальні обсяги перевезень повернуться не одразу .
• Зняття американської морської блокади з іранських портів .
• 60-денне вікно для технічних переговорів, сфокусованих на ядерній програмі Ірану .
• Вимога США знищити або вивезти наявні запаси збагаченого урану, тоді як Іран наполягає на винятково мирному характері своєї ядерної програми .
• Положення щодо заморожених іранських активів та компенсацій за відбудову, що описані як частина рамкової угоди, однак деталі не розкриваються .

Що залишається невирішеним

Статус 50-тисячного контингенту США

Жодна офіційна заява не прояснює, чи буде виведено приблизно 50 000 розгорнутих американських військовослужбовців, чи вони залишаться на місці — можливо, як важіль впливу під час 60-денних переговорів. У звітах цей аспект називають свідомо двозначним .

Суперечка щодо збагачення урану

Ключова напруженість не знята: США наполягають на знищенні або вивезенні іранського збагаченого урану, Іран заперечує будь-які військові амбіції. Очікується, що саме ця незгода домінуватиме на 60-денних технічних переговорах, але сам Меморандум її не розв’язує .

Механізм автоматичного відновлення санкцій ООН

Санкції, повторно запроваджені ООН у вересні 2025 року, залишаються предметом гострої правової суперечки. Росія та Китай оскаржили їх відновлення, і Меморандум не регулює правовий статус цього санкційного режиму. Це питання, ймовірно, спливе на майбутніх переговорах .

Роль посередників

Пакистан і Катар відігравали центральну роль у медіації. Повідомлялося, що прем’єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф планував відвідати переговори в Женеві та на Бюрґенштоку, також активно згадувалися катарські дипломатичні канали .

Ризик зриву угоди

Численні звіти наголошують, що Меморандум — це необов’язковий політичний документ, а не міжнародний договір. Віцепрезидент Венс заявив, що угода «залишається нечіткою щодо своїх ключових елементів» . Відсутність публічного тексту в поєднанні з невирішеними ядерними та санкційними питаннями створює значний ризик, що домовленість може розсипатися ще до п’ятничної церемонії або невдовзі після неї .