Путін наказав ВМС Росії відповідати на захоплення суден «як на піратство»

«У таких випадках, звичайно, потрібно діяти обережно, у межах міжнародного морського права, але рішуче — так, як слід боротися з піратством і піратами», — заявив Путін.

Він окремо згадав про можливі захоплення російських танкерів із нафтою та газом, представивши західні затримання як прямий виклик російському суверенітету. Зустріч відбулася в Адміралтействі. Командувачі Тихоокеанського, Північного, Чорноморського та Балтійського флотів, а також Каспійської флотилії доповіли про ситуацію й поточні завдання.

Чому це загострює ситуацію на морі

Заява пролунала на тлі дедалі активніших дій західних держав проти російського так званого «тіньового флоту». Так називають переважно старі танкери з недостатнім або непрозорим страхуванням, які використовують для обходу західних санкцій і обмежень на ціну російської нафти та газу.

Європейський Союз нещодавно розробив юридичний механізм, який дає змогу затримувати такі судна, вилучати їхні вантажі та продавати нафту. За даними Euractiv, це має безпосередньо скоротити доходи Росії.

Паралельно військово-морські сили Данії, Великої Британії та інших європейських країн посилили перевірки, затримання й перенаправлення танкерів, пов’язаних із Росією, у Балтійському морі, Ла-Манші та Середземному морі.

Ще в березні 2026 року Москва оголосила про плани супроводжувати російські торговельні судна військовими кораблями. Тепер риторика Кремля змістилася від охорони конвоїв до потенційної готовності застосовувати силу у відповідь на перехоплення.

Символічний фон Дня ВМФ

Заява Путіна пролунала в день, коли Росія традиційно демонструє військово-морську силу. Однак головний парад у Санкт-Петербурзі скасували другий рік поспіль через загрозу українських ударів безпілотниками.

Замість реального флоту Путін виступав на тлі великого надрукованого зображення підводного човна. Для Кремля це мало залишатися урочистим тлом, але водночас стало помітною ілюстрацією обмежених можливостей Росії демонструвати військово-морську присутність у нинішніх умовах.

Окремий указ про розширення армії

У ті самі дні Путін підписав указ про збільшення дозволеної чисельності збройних сил Росії на 25 тисяч військовослужбовців. Офіційно додатковий персонал мають спрямувати до спеціальних військово-будівельних підрозділів.

Такі підрозділи можуть бути пов’язані зі створенням та облаштуванням фортифікацій, логістичних вузлів і пунктів розгортання. Указ набуває чинності 1 серпня 2026 року. Після цього гранична чисельність російських збройних сил становитиме близько 2,426 мільйона осіб, зокрема 1,535 мільйона військовослужбовців.

Водночас важливо розрізняти цей указ і окремий закон про мобілізацію. 22 липня Державна дума Росії ухвалила закон, який дозволяє громадянам із непогашеною судимістю укладати контракти з Міністерством оборони в періоди мобілізації. Станом на подію 26 липня Путін ще не підписав цей закон.

Також немає підтвердження, що саме 26 липня він підписав окремий документ під назвою, пов’язаною з «інфраструктурою військової мобілізації» або «центрами розгортання». Збільшення чисельності армії було оприлюднене 27 липня і, ймовірно, підписане 26 липня або близько цієї дати.

Що це означає

• Кремль перевів захист російського торговельного флоту в жорсткішу площину: західні затримання суден Путін публічно прирівняв до піратства та закликав відповідати на них «рішуче».
• Така заява пролунала після посилення тиску на «тіньовий флот» і може підвищити ризик небезпечних інцидентів між військовими кораблями та торговельними суднами.
• Одночасне збільшення штатної чисельності армії для військово-будівельних підрозділів свідчить про розширення інфраструктури, потрібної для тривалої військової мобілізації, але саме по собі не є підтвердженням оголошення нової хвилі мобілізації.