Така публічна реакція вказує, що Кремль не має наміру реагувати на медійні повідомлення або попередні домовленості як на готовий дипломатичний план.

Чому Москва відкинула «Istanbul 2.0»

25 липня під час Форуму міжрегіонального співробітництва Росії та Казахстану в Омську президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв закликав заморозити конфлікт і відновити переговори за формулою «Istanbul 2.0». Йдеться про повернення до параметрів проєкту мирної угоди, які сторони обговорювали у 2022 році .

Токаєв заявив, що під час попередніх переговорів було досягнуто істотного прогресу. На його думку, припинення бойових дій уздовж нинішньої лінії фронту за підтримки міжнародних гарантій могло б стати кроком до тривалого миру.

Кремль пропозицію відкинув. Пєсков заявив, що заморозити війну «неможливо», а Росія продовжуватиме так звану «спеціальну військову операцію», доки не досягне поставлених цілей. Він також сказав, що реальних перспектив переговорів на запропонованих умовах немає . Російське державне агентство ТАСС того ж дня повідомило, що саме позиція про неможливість замороження конфлікту є офіційною лінією Москви .

Відмова має політичне значення і з огляду на статус Казахстану — одного з найближчих партнерів Росії. Публічний заклик Токаєва був незвичним для союзника Москви, а категорична реакція Кремля показала, наскільки далекими залишаються позиції сторін.

Що означає це напередодні зустрічі Трампа і Зеленського

Дональд Трамп і Володимир Зеленський мають зустрітися у Вашингтоні у вівторок, 29 липня. Дату підтвердив представник Білого дому 24 липня .

Напередодні переговорів Москва знижує очікування щодо можливого прориву. Кремль заявляє, що не отримував конкретних нових мирних пропозицій, водночас формально не відмовляючись від переговорів. Однак Пєсков наголошує: Росія готова говорити лише на умовах, які дають змогу досягти її власних цілей .

Ця позиція відповідає ширшій риториці Москви протягом липня:

• 20 липня: Пєсков заявив, що Росія відкрита до миру, але наполягає на досягненні своїх цілей .
• 21 липня: Москва сказала, що позиції Росії та України є «діаметрально» протилежними .
• 23 липня: черговий раунд переговорів у Стамбулі приніс прогрес щодо обмінів військовополоненими, але не дав домовленості про припинення вогню .
• 24 липня: Кремль заявив, що російські війська прагнуть створити «буферні зони» на території України .

Висновок

Сукупність заяв Кремля свідчить про послідовну, а не компромісну лінію. Москва відкидає повідомлення про можливе припинення ударів з повітря як непідтверджені, не погоджується на замороження війни за казахстанською пропозицією та не демонструє готовності відмовлятися від заявлених воєнних цілей.

Тому зустріч Трампа і Зеленського Кремль зустрічає радше зі скепсисом, ніж із очікуванням швидкого дипломатичного прориву.

Така публічна реакція вказує, що Кремль не має наміру реагувати на медійні повідомлення або попередні домовленості як на готовий дипломатичний план.

Чому Москва відкинула «Istanbul 2.0»

25 липня під час Форуму міжрегіонального співробітництва Росії та Казахстану в Омську президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв закликав заморозити конфлікт і відновити переговори за формулою «Istanbul 2.0». Йдеться про повернення до параметрів проєкту мирної угоди, які сторони обговорювали у 2022 році .

Токаєв заявив, що під час попередніх переговорів було досягнуто істотного прогресу. На його думку, припинення бойових дій уздовж нинішньої лінії фронту за підтримки міжнародних гарантій могло б стати кроком до тривалого миру.

Кремль пропозицію відкинув. Пєсков заявив, що заморозити війну «неможливо», а Росія продовжуватиме так звану «спеціальну військову операцію», доки не досягне поставлених цілей. Він також сказав, що реальних перспектив переговорів на запропонованих умовах немає . Російське державне агентство ТАСС того ж дня повідомило, що саме позиція про неможливість замороження конфлікту є офіційною лінією Москви .

Відмова має політичне значення і з огляду на статус Казахстану — одного з найближчих партнерів Росії. Публічний заклик Токаєва був незвичним для союзника Москви, а категорична реакція Кремля показала, наскільки далекими залишаються позиції сторін.

Що означає це напередодні зустрічі Трампа і Зеленського

Дональд Трамп і Володимир Зеленський мають зустрітися у Вашингтоні у вівторок, 29 липня. Дату підтвердив представник Білого дому 24 липня .

Напередодні переговорів Москва знижує очікування щодо можливого прориву. Кремль заявляє, що не отримував конкретних нових мирних пропозицій, водночас формально не відмовляючись від переговорів. Однак Пєсков наголошує: Росія готова говорити лише на умовах, які дають змогу досягти її власних цілей .

Ця позиція відповідає ширшій риториці Москви протягом липня:

• 20 липня: Пєсков заявив, що Росія відкрита до миру, але наполягає на досягненні своїх цілей .
• 21 липня: Москва сказала, що позиції Росії та України є «діаметрально» протилежними .
• 23 липня: черговий раунд переговорів у Стамбулі приніс прогрес щодо обмінів військовополоненими, але не дав домовленості про припинення вогню .
• 24 липня: Кремль заявив, що російські війська прагнуть створити «буферні зони» на території України .

Висновок

Сукупність заяв Кремля свідчить про послідовну, а не компромісну лінію. Москва відкидає повідомлення про можливе припинення ударів з повітря як непідтверджені, не погоджується на замороження війни за казахстанською пропозицією та не демонструє готовності відмовлятися від заявлених воєнних цілей.

Тому зустріч Трампа і Зеленського Кремль зустрічає радше зі скепсисом, ніж із очікуванням швидкого дипломатичного прориву.