27 липня четвертий безпілотник перетнув повітряний простір Румунії в районі дельти Дунаю . Він повернувся на територію України, не будучи атакованим, однак румунське Міністерство закордонних справ негайно відреагувало: російському послу Володимиру Ліпаєву було вручено ноту протесту, під час якої йому продемонстрували уламки збитого раніше дрона, чиє російське походження підтвердили прокурори
. Одного зі співробітників дипмісії оголосили persona non grata із вимогою залишити країну протягом п'яти днів, а посла Румунії в Москві відкликали для консультацій
.
29 травня 2026 року російський дрон «Шахед» (Герань-2) врізався в житловий будинок у місті Галац на сході Румунії, спричинивши пожежу та поранення двох осіб . Це був перший випадок, коли російський безпілотник вразив цивільну ціль на території НАТО. Судово-медична експертиза згодом офіційно підтвердила, що дрон є російським «Герань-2»: на уламках знайшли напис кирилицею, а електронні компоненти та конструкція повністю збігалися з іншими зразками цього типу
. Тоді Румунія вислала російського консула в Констанці та закрила російське консульство на Чорному морі
.
НАТО рішуче засудило травневий удар по Галацу, а генеральний секретар Марк Рютте заявив, що Альянс «готовий захищати кожен дюйм» своєї території . Під час липневих вторгнень усі перехоплення виконувалися під командуванням НАТО, а старший військовий речник Альянсу назвав порушення «неприйнятними та нестерпними»
. Посол США при НАТО Метью Вітакер запевнив, що «НАТО, Румунія та США захищатимуть кожен дюйм території Альянсу»
. Водночас НАТО не активувало Статтю 5 про колективну оборону, оскільки інциденти трактуються як повторювані порушення повітряного простору, а не як «тривала» збройна атака, що є необхідною умовою для застосування цієї статті
.
Рішення Румунії вислати російського дипломата та відкликати посла є значним погіршенням двосторонніх відносин, спричиненим зростанням частоти та серйозності інцидентів із безпілотниками. Три послідовні збиття винищувачами F-16 є історичним прецедентом для держави-члена НАТО. Цей дипломатичний крок сигналізує, що Бухарест більше не готовий розглядати ці порушення як простий «супутній збиток» від війни в Україні та відповідатиме на них із максимальною рішучістю.