Румунія висилає російського дипломата після серії інцидентів із безпілотниками

Три збиття поспіль: 24–26 липня 2026 року

24 липня румунський F-16 уперше збив безпілотник, який увійшов у повітряний простір країни — це був перший такий випадок для держави-члена НАТО . Наступного дня був перехоплений другий дрон. 26 липня третій безпілотник був збитий румунським F-16 над Чорним морем уже за п'ять хвилин після того, як він порушив кордон . Президент Румунії Нікушор Дан назвав повторювані вторгнення «неприпустимими та нестерпними» . Збройні сили Румунії ідентифікували всі три цілі як дрони типу «Шахед» (Герань-2), які Росія масово використовує для ударів по Україні . Важливо, що перехоплення виконувались під командуванням і контролем НАТО. Для супроводу та знищення цілей одночасно залучалися румунські F-16 та італійські винищувачі Eurofighter Typhoon, що базувалися на авіабазі «Міхаїл Когелнічану» .

Четверте порушення як тригер дипломатичної відповіді

27 липня четвертий безпілотник перетнув повітряний простір Румунії в районі дельти Дунаю . Він повернувся на територію України, не будучи атакованим, однак румунське Міністерство закордонних справ негайно відреагувало: російському послу Володимиру Ліпаєву було вручено ноту протесту, під час якої йому продемонстрували уламки збитого раніше дрона, чиє російське походження підтвердили прокурори . Одного зі співробітників дипмісії оголосили persona non grata із вимогою залишити країну протягом п'яти днів, а посла Румунії в Москві відкликали для консультацій .

Інцидент у Галаці: передісторія конфлікту

29 травня 2026 року російський дрон «Шахед» (Герань-2) врізався в житловий будинок у місті Галац на сході Румунії, спричинивши пожежу та поранення двох осіб . Це був перший випадок, коли російський безпілотник вразив цивільну ціль на території НАТО. Судово-медична експертиза згодом офіційно підтвердила, що дрон є російським «Герань-2»: на уламках знайшли напис кирилицею, а електронні компоненти та конструкція повністю збігалися з іншими зразками цього типу . Тоді Румунія вислала російського консула в Констанці та закрила російське консульство на Чорному морі .

Реакція НАТО

НАТО рішуче засудило травневий удар по Галацу, а генеральний секретар Марк Рютте заявив, що Альянс «готовий захищати кожен дюйм» своєї території . Під час липневих вторгнень усі перехоплення виконувалися під командуванням НАТО, а старший військовий речник Альянсу назвав порушення «неприйнятними та нестерпними» . Посол США при НАТО Метью Вітакер запевнив, що «НАТО, Румунія та США захищатимуть кожен дюйм території Альянсу» . Водночас НАТО не активувало Статтю 5 про колективну оборону, оскільки інциденти трактуються як повторювані порушення повітряного простору, а не як «тривала» збройна атака, що є необхідною умовою для застосування цієї статті .

Що це означає

Рішення Румунії вислати російського дипломата та відкликати посла є значним погіршенням двосторонніх відносин, спричиненим зростанням частоти та серйозності інцидентів із безпілотниками. Три послідовні збиття винищувачами F-16 є історичним прецедентом для держави-члена НАТО. Цей дипломатичний крок сигналізує, що Бухарест більше не готовий розглядати ці порушення як простий «супутній збиток» від війни в Україні та відповідатиме на них із максимальною рішучістю.