Бюджет Росії як план затяжної війни

Цю заяву вже охарактеризували як підготовку Кремля до ще щонайменше трьох років війни . Дані самого російського бюджету посилюють такий висновок: Москва вибудовує фінансову систему під затяжний конфлікт, навіть якщо це означає зростання дефіциту й скорочення простору для цивільних витрат.

Майже 40% бюджету — на армію та силові структури

У 2025 році федеральне фінансування війни та інших військових потреб Росії сягнуло близько 16 трлн рублів — приблизно 7,5% ВВП .

Затверджений бюджет на 2026–2028 роки передбачає близько 40% усіх федеральних видатків на збройні сили та силові служби. Йдеться орієнтовно про 16,84 трлн рублів, або близько 238 млрд доларів, на військові цілі .

Однак і цієї суми, за повідомленнями, може бути недостатньо. У червні 2026 року Bloomberg повідомив, що Росія планує додатково збільшити воєнні видатки на 4–5 трлн рублів — приблизно на 40% понад початкові бюджетні призначення . Загальні федеральні витрати у 2026 році, за оцінкою Reuters, можуть зрости до 45,11 трлн рублів .

Важливо розрізняти дві цифри: близько 30% бюджету припадає безпосередньо на оборону, а якщо додати ширший блок національної безпеки, частка армії та силових структур наближається до 40% .

Дефіцит уже перевищує річний план

Закон про бюджет на 2026 рік передбачав дефіцит у розмірі приблизно 3,78–3,8 трлн рублів, або 1,6% ВВП. Це мав стати п’ятий поспіль рік бюджетного дефіциту для Росії .

Але вже за перші п’ять місяців 2026 року розрив між доходами та видатками досяг 6,01 трлн рублів — 2,6% ВВП. Таким чином, лише за січень–травень дефіцит виявився у півтора раза більшим за початковий план на весь рік .

За даними урядового бюджетного порталу, які цитував Reuters, федеральні видатки можуть сягнути 45,11 трлн рублів проти 44,07 трлн, закладених у законі. Якщо доходи залишаться на рівні 40,28 трлн рублів, дефіцит становитиме близько 4,83 трлн рублів — на понад 1 трлн більше за офіційний план . Financial Times оцінювала можливий дефіцит воєнного бюджету Росії приблизно у 28 млрд доларів .

Як Москва закриває фінансову яму

Основні інструменти російської влади — підвищення податків, внутрішні запозичення та використання додаткових нафтових доходів.

• ПДВ зріс із 20% до 22%. Підвищення податку на додану вартість із початку 2026 року стало найбільшою податковою зміною, спрямованою на підтримку воєнних витрат і покриття дефіциту .
• Внутрішні запозичення стають головним джерелом фінансування. Уряд планує залучити на внутрішньому ринку 2–3 трлн рублів, щоб компенсувати нестачу коштів . За оцінкою аналітиків, внутрішні державні позики фактично є «майже єдиним джерелом» фінансування дефіциту .
• Обслуговування боргу дорожчає. Щорічні видатки Росії на обслуговування державного боргу до 2026 року мають більш ніж удвічі перевищити довоєнний рівень .
• Нафтові доходи дають лише тимчасовий перепочинок. Стрибок цін на нафту на тлі конфлікту між США та Іраном тимчасово збільшив доходи бюджету. У березні Москва відмовилася від планів скоротити на 10% «несекретні» видатки .

Такий набір заходів не схожий на довгострокове оздоровлення фінансів. Він радше дає Кремлю змогу підтримувати високий рівень витрат у момент, коли військова кампанія продовжує поглинати ресурси.

Цивільні видатки опиняються під тиском

На початку 2026 року російський уряд розглядав можливість скорочення на 10% усіх «несуттєвих» видатків, за винятком військових програм і соціальних виплат. Після зростання нафтових цін цей план відклали .

Проте сама поява такої пропозиції показала, які сфери влада готова відсунути на другий план. На соціальну політику припадає близько 16% бюджетних видатків, тоді як лише оборона — без урахування ширшого силового блоку — становить приблизно 30% . Бюлетень Банку Фінляндії зазначає, що цивільні економічні пріоритети систематично витісняються військовими потребами .

Оглядачі Reuters описали ситуацію як таку, за якої військові витрати «задушують центральний бюджет», а продовження наступу відбувається «коштом добробуту країни» .

Що це означає для війни проти України

Заява Путіна про бюджет на 2027–2029 роки сама по собі не є формальним оголошенням про продовження війни. Проте вона має важливе фінансове значення: Кремль заздалегідь закладає оборону як головний пріоритет на весь наступний трирічний цикл .

Фактичні показники 2026 року доповнюють цю картину:

1. військові видатки стали структурною, а не тимчасовою частиною бюджету;
2. дефіцит випереджає офіційні цілі та потребує додаткового фінансування;
3. покриття розриву дедалі більше спирається на підвищення ПДВ і внутрішні позики;
4. цивільні програми залишаються вразливими до скорочень, навіть якщо нафтові доходи тимчасово дозволяють їх відкласти.

У сукупності це вказує на підготовку Москви до тривалої війни щонайменше до 2028 року — із дедалі вищою ціною для російської економіки, державних фінансів і цивільних секторів .