«Супер-Ель-Ніньйо» разом із дорог aroundою нафтою: нова загроза світовій інфляції

Термін «супер-Ель-Ніньйо» не є офіційною науковою класифікацією. Зазвичай ним описують особливо інтенсивний Ель-Ніньйо, коли температура поверхні моря в центрально-східній частині тропічної частини Тихого океану щонайменше на 2 °C перевищує середній рівень .

Для світової економіки ризик полягає не лише в погоді. Якщо сильний Ель-Ніньйо накладеться на підвищені ціни на нафту через конфлікт на Близькому Сході, це може одночасно вдарити по врожаях, вартості добрив, дизельного пального, перевезень і споживчих цінах. Економісти та банки розвитку попереджають: найбільше постраждати можуть країни, що розвиваються, зокрема Індія, Індонезія, Бразилія, Колумбія та низка африканських держав .

Що прогнозують JPMorgan, AfDB та Allianz Research

JPMorgan: до 1,5 відсоткового пункта для продовольчої інфляції

Економісти JPMorgan у звіті від 24 липня 2026 року оцінили можливий ефект у кількох сценаріях :

• Сам «супер-Ель-Ніньйо» може підвищити глобальну продовольчу інфляцію приблизно на 0,7 відсоткового пункта на піку впливу. Найсильніший ефект зазвичай проявляється через чотири–вісім місяців після початку погодинного шоку .
• У поєднанні з дорожчою нафтою, яка підвищує витрати на дизель, добрива та логістику, загальний вплив на продовольчу інфляцію може сягнути 1,3–1,5 відсоткового пункта .
• Подвійний шок може додати близько 0,3 відсоткового пункта до глобальної загальної інфляції наступного року .
• Найбільш вразливими серед країн, що розвиваються, банк назвав Індію, Індонезію, Бразилію та Колумбію. Причина — більша частка витрат домогосподарств на їжу та значніша роль сільського господарства у ВВП .

JPMorgan також оцінює у 81% імовірність того, що нинішній Ель-Ніньйо до кінця 2026 року стане «дуже сильним» або «супер-Ель-Ніньйо». Імовірність збереження таких умов у 2027 році оцінюється у 97% .

Африка: ризик збитків до 20 млрд доларів

Головний кліматичний експерт Африканського банку розвитку (AfDB) Ентоні Ньонг попередив, що «супер-Ель-Ніньйо» може завдати постраждалим африканським країнам сукупних економічних збитків на 10–20 млрд доларів .

Основні ризики для континенту:

• значні втрати врожаїв і поглиблення продовольчої небезпеки;
• можливе масове переміщення населення з найбільш постраждалих районів ;
• пошкодження інфраструктури, тиск на державні фінанси та банківський сектор;
• труднощі з обслуговуванням боргів для країн, які вже мають обмежені бюджетні ресурси .

Базові умови також залишаються складними. За даними «African Economic Outlook 2024», середня інфляція в Африці становила близько 17–18% у 2024 році, а високі ціни на продукти харчування зберігалися . Новий погодний шок може посилити вже наявний тиск.

AfDB окремо попередив, що Нігерія, Ефіопія, Ангола та Кенія можуть зіткнутися з ризиками соціальної нестабільності через подорожчання пального та інших товарів. На думку банку, Ель-Ніньйо здатен додатково посилити енергетичну й продовольчу інфляцію в Африці .

Азія та Латинська Америка: Індонезія серед найбільш уразливих

За оцінками Allianz Research, в Азії найсильніше продовольча інфляція може передатися в ціни Індонезії — +2,3 відсоткового пункта. Для Малайзії та Філіппін прогнозований вплив є нижчим — близько +0,7 відсоткового пункта .

У Латинській Америці найбільший тиск на ціни на продукти можуть відчути Колумбія, Перу та Бразилія . Центробанки Філіппін, Індонезії та Індії, за оцінкою Allianz, можуть бути змушені підвищувати ставки або відкласти пом’якшення політики до 2027 року. Малайзія та Таїланд, імовірно, залишатимуться на паузі .

Додатковим фактором ризику є можливі обмеження експорту з боку великих аграрних виробників — Індії, Таїланду та В’єтнаму. Вони можуть частково стримати внутрішні ціни, але водночас посилити інфляцію в країнах-імпортерах .

Індія вже відчуває тиск продовольчих і паливних цін

У червні споживча інфляція в Індії становила 4,38% у річному вимірі — більше, ніж очікували економісти. Вона вперше майже за півтора року перевищила цільовий орієнтир індійського центробанку, оскільки дорожчі продукти та пальне почали сильніше позначатися на економіці .

Нова напруженість навколо Ормузької протоки створює ризик подальшого зростання цін на нафту, а розвиток Ель-Ніньйо — додатковий ризик для вартості продовольства . Резервний банк Індії прогнозував інфляцію на рівні 5,1% на решту фінансового року. Голова банку Санджай Малхотра водночас застеріг, що прогноз щодо продовольчих цін залишається невизначеним через слабший за норму південно-західний мусон .

Індія особливо чутлива до таких коливань: продукти харчування становлять близько 46% інфляційного кошика країни. Для порівняння, у Таїланді цей показник становить 36%, а в Індонезії — 33% .

Чому виникає стагфляційна дилема

Головна загроза — стагфляційне поєднання: ціни на їжу та енергоносії зростають, тоді як перебої у сільському господарстві й дорожчі виробничі ресурси гальмують економічну активність. У результаті центробанки можуть бути змушені зберігати жорстку політику саме тоді, коли темпи зростання економіки слабшають .

«Ми починали цей рік із думкою, що багато центробанків матимуть простір для зниження ставок. Тепер ми бачимо, що вони припиняють зниження, а деякі навіть підвищують ставки», — зазначила аналітикиня Reuters .

Наслідки для світових ринків продовольства

Світовий банк у червневому прогнозі «Global Economic Prospects» очікує, що загальна глобальна інфляція цього року зросте до 4%. І розвинені країни, і держави з ринками, що формуються, відчують тиск через дорожчі енергоносії . Банк попереджає, що сильніший Ель-Ніньйо — окремо або в поєднанні з іншими ризиками — може підняти ціни на продовольчі сировинні товари значно вище за поточні прогнози .

Дослідження Європейського центрального банку свідчить, що сильний Ель-Ніньйо може підвищити глобальні ціни на продовольчі сировинні товари на до 9 відсоткових пунктів через рік після шоку . Всесвітня метеорологічна організація також підтвердила початок супер-Ель-Ніньйо та попередила про потенційно руйнівні наслідки для вразливих громад .

Найбільш вразливими є:

• країни Африки, що імпортують продовольство, де щонайменше у 15 державах базова інфляція вже вимірюється двозначними числами, а продовольча інфляція в низці великих економік перевищує 30% ;
• азійські країни, залежні від імпорту енергоносіїв, зокрема Індія та Індонезія, де нафтовий шок накладається на дорожчі продукти ;
• латиноамериканські економіки, серед яких Колумбія, Перу та Бразилія .

Запаси зерна наразі деякі аналітики вважають достатніми . Однак поєднання кліматичного, геополітичного та енергетичного тиску підвищує ризик нового витка цін. Саме тому Світовий банк оцінює ризики для продовольчих ринків як такі, що «виразно зміщені в бік зростання» .