Сем Альтман заявив, що ми вже у технологічній сингулярності — але коротшого робочого тижня не буде

«ШІ не скоротить робочий тиждень». Альтман прямо відкинув ідею масового переходу навіть на чотиригодинний робочий день. «Технології давно обіцяють людям, що вони працюватимуть менше й матимуть багато вільного часу... Але чомусь обіцянка чотиригодинного робочого дня так і не стала реальністю для суспільства в цілому. І я не очікую, що ШІ це змінить», — сказав він.

Його пояснення просте: коли ШІ підвищує продуктивність, люди не обов’язково зупиняються раніше. «Люди конкурують. Вони хочуть випередити одне одного. Тож працюють більше» .

Отже, на думку Альтмана, бар’єром для коротшого робочого тижня є людська поведінка, а не брак технологічних можливостей.

Суперечність із політичним документом OpenAI

Заява Альтмана прямо контрастує з документом, який OpenAI оприлюднила трьома місяцями раніше.

У квітні 2026 року компанія опублікувала 13-сторінковий план Industrial Policy for the Intelligence Age — пропозиції щодо перебудови економічної політики в епоху надінтелекту . Серед ключових ідей було пілотування 32-годинного чотириденного робочого тижня «без втрати заробітної плати» .

Автори документа стверджували, що «ефективність, отриману завдяки ШІ», слід перетворювати на довгострокове покращення умов праці та більше вільного часу . Також OpenAI запропонувала державний фонд добробуту, переносні соціальні гарантії, податки на роботів і соціальні виплати, які автоматично запускалися б за певних умов . Сам Альтман тоді сказав Axios, що документ є «відправною точкою, а не приписом» .

Суперечність виглядає безпосередньою. У квітневому документі коротший робочий тиждень подано як бажану й конкретну політичну мету. У подкасті Альтман описав його радше як наївне очікування, яке людська конкуренція зрештою не дозволить реалізувати.

Можливі пояснення не усувають цієї неузгодженості. Документ може відображати інституційне бачення того, що уряди мають робити, тоді як слова Альтмана — його оцінку реальної поведінки людей. Або ж його особиста позиція за кілька місяців змінилася. Утім, жодне з пояснень повністю не узгоджує компанію, яка офіційно підтримує чотириденний тиждень, із її керівником, який сумнівається, що такий сценарій узагалі стане масовим.

Даймон, Юань і Гейтс прогнозують інше майбутнє

Скептицизм Альтмана суперечить прогнозам інших відомих керівників.

Джеймі Даймон, JPMorgan Chase, робить одну з найбільш конкретних оцінок. У своєму щорічному листі акціонерам за квітень 2026 року він спрогнозував, що протягом наступних 30 років робочий тиждень може скоротитися до 3,5 дня завдяки зростанню продуктивності . В інтерв’ю CBS Даймон сказав, що через 30 років його діти, ймовірно, працюватимуть три з половиною дні на тиждень .

У JPMorgan уже працюють 600 ШІ-застосунків. Приблизно 150 тисяч із близько 300 тисяч працівників щотижня користуються ШІ-інструментами й заощаджують орієнтовно по чотири години — разом це близько 600 тисяч відновлених робочих годин щотижня . Даймон також заявляв, що ШІ вже «виконує всю роботу з хеджування акцій» у банку .

Водночас саме Даймон є одним із найпослідовніших прихильників роботи з офісу: JPMorgan зобов’язав працівників повертатися до офісу на п’ять днів на тиждень. Це створює помітну напругу між його довгостроковим прогнозом і нинішніми вимогами щодо роботи з офісу .

Ерік Юань, Zoom, дає ще сміливіший прогноз. «Я ненавиджу працювати п’ять днів», — сказав він The Wall Street Journal у 2026 році, припустивши, що протягом наступних п’яти років нормою може стати триденний робочий тиждень . На конференції TechCrunch Disrupt 2025 Юань розповідав про ШІ-«цифрових двійників», які можуть відвідувати зустрічі замість користувача, звільняючи людям більше часу . Власна політика Zoom залишається однією з найгнучкіших серед великих технологічних компаній щодо гібридної роботи .

Білл Гейтс також прогнозував, що ШІ може уможливити три- або чотириденний робочий тиждень, хоча наголошував: перехід буде складним і не відбудеться автоматично . У публічних прогнозах про коротший робочий тиждень його часто згадують разом із Даймоном, Юанем і генеральним директором NVIDIA Дженсеном Хуангом .

Розрив між прогнозами та реальністю

Оптимістичні прогнози — від 3,5 дня на тиждень у баченні Даймона до трьох днів у Юаня — стикаються з кількома тенденціями, які наявні в досліджених матеріалах не спростовують.

Вимоги щодо повернення до офісу посилилися. Із 2023 року банки з Волл-стрит, великі технологічні компанії та консалтингові фірми дедалі частіше посилюють правила присутності в офісі, відходячи від обіцянок гнучкої роботи часів пандемії. Політика JPMorgan — показовий приклад: той самий керівник, який прогнозує 3,5-денний тиждень у майбутньому, нині вимагає п’яти днів в офісі.

Культура постійної доступності не зникла, а посилилася. ШІ-інструменти часто підвищують очікування щодо швидкості відповідей на електронні листи, обсягу результатів і тривалості підключення до роботи. Технологія, яка мала б зменшити навантаження, у багатьох випадках просто підняла планку очікуваної продуктивності.

Жоден великий роботодавець не запровадив повсюдний коротший робочий тиждень безпосередньо завдяки зростанню продуктивності від ШІ. Пілотні проєкти залишаються експериментами або пропозиціями. Навіть документ OpenAI говорить лише про обмежені в часі пілоти 32-годинного чотириденного тижня, які мають заохотити роботодавців і профспілки до випробувань, а не про негайне впровадження моделі .

Йдеться радше про людську природу, ніж про можливості ШІ

У широкому сенсі керівники погоджуються: ШІ може радикально скоротити робочий тиждень. Розбіжність стосується іншого питання — чи станеться це насправді.

Позиція Альтмана найбільш прагматично-скептична: технології не змінюють людської природи, а зростання продуктивності перетворюється на нову гонитву за перевагою. Даймон і Юань належать до оптимістичнішого табору: технології змінюють обмеження, а суспільство зможе спрямувати вивільнені ресурси на дозвілля.

Поки що досвід більшості офісних працівників ближчий до прогнозу Альтмана: більше завдань, вищий тиск на результат, постійна доступність і наполягання роботодавців на фізичній присутності. Але горизонт Даймона — 30 років, а Юаня — близько п’яти. Жоден із цих прогнозів ще не став реальністю.

Найобережніший висновок такий: технології розвиваються швидше, ніж соціальні та економічні інституції, які мають визначити правила їх використання. Майбутнє робочого тижня залежатиме не лише від того, що здатен робити ШІ, а й від того, що люди та компанії вирішать робити з його можливостями.