Чому ЄЦБ може знову підвищити ставку у вересні

Ця позиція продовжує його попередні заяви. У червні Казімір попереджав, що поширення інфляції по економіці «змусить ЄЦБ і надалі підвищувати процентні ставки», а ціновий тиск, на його думку, не послабиться без втручання центрального банку .

Чому його непокоїть енергетична інфляція

Головний аргумент Казіміра — ризик так званих вторинних ефектів. Йдеться про ситуацію, коли початкове подорожчання енергоносіїв поступово переходить у вищі зарплатні вимоги, дорожчі послуги та ширше зростання цін.

Казімір вважає, що такі ефекти вже проявляються і без дій ЄЦБ можуть стати стійкими . На його думку, високі витрати на енергію здатні поширитися на заробітні плати та інші ціни. Навіть потенційна мирна угода між США та Іраном, за його оцінкою, не повернула б інфляцію до 2% без подальшого підвищення ставок .

Раніше він також заявляв, що ЄЦБ «не вагатиметься діяти», якщо інфляція тривалий час залишатиметься вище цільового рівня .

Чим його позиція відрізняється від підходу Кохера

Позиція Казіміра помітно жорсткіша за оцінку іншого члена Ради керуючих — Кохера. 24 липня Кохер заявив, що поки «не бачить переконливих доказів вторинних ефектів», але водночас додав: ЄЦБ діятиме, якщо прогноз інфляції погіршиться .

Ця розбіжність показує, що всередині Ради керуючих дедалі виразніше формується дискусія між прихильниками негайнішого посилення політики та тими, хто воліє спочатку дочекатися нових даних. Її кульмінацією може стати засідання 9–10 вересня.

Як це узгоджується з липневою паузою на рівні 2,25%

На засіданні 22–23 липня ЄЦБ одностайно вирішив не змінювати ставки. Депозитну ставку залишили на рівні 2,25% — після підвищення у червні .

Однак рішення не означало остаточного завершення циклу підвищення. Президентка ЄЦБ Крістін Лагард зазначила, що деякі керівники центральних банків «запитували себе», чи не варто було підвищити ставку вже тоді . У заяві регулятор також наголосив, що уважно стежить за впливом зростання цін на енергоносії, зокрема за його непрямими та вторинними наслідками .

Тому липневу паузу ринки значною мірою сприйняли не як пік ставок, а як перепочинок перед можливим новим кроком. Після засідання інвестори закладали в ціни приблизно два додаткові підвищення до кінця 2026 року, починаючи із засідання 9–10 вересня .

Що показують прогнози ЄЦБ

Червневі базові макроекономічні прогнози фахівців Євросистеми створюють підґрунтя для аргументів Казіміра :

• Загальна інфляція за гармонізованим індексом споживчих цін (HICP) може досягти 3,4% у третьому та четвертому кварталах 2026 року.
• Очікується, що інфляція залишатиметься вище 3% до початку 2027 року.
• Реальне зростання ВВП єврозони прогнозується на рівні 0,8% у 2026 році, 1,2% у 2027-му та 1,5% у 2028-му .

За оцінкою ЄЦБ, якщо ціни на нафту знижуватимуться відповідно до ф’ючерсних очікувань, інфляція може повернутися до цільових 2% у 2028 році. Водночас прогноз залишається дуже невизначеним через війну на Близькому Сході .

Додатковий сигнал на користь обережності дає опитування професійних прогнозистів ЄЦБ за другий квартал 2026 року. Їхні очікування щодо загальної інфляції у 2026 році були суттєво переглянуті вгору — до 2,7%. Довгострокові очікування при цьому залишилися на рівні 2% .

Це різкий відхід від грудневих прогнозів 2025 року, коли середню інфляцію у 2026 та 2027 роках оцінювали лише в 1,9% . Подорожчання енергоносіїв на тлі конфлікту повністю змінило картину.

Чого чекати від вересневого засідання

Крістін Лагард після липневого рішення наголосила на залежності політики від даних і відсутності попередніх зобов’язань щодо конкретної траєкторії ставок . Це означає, що ЄЦБ формально не пообіцяв підвищення у вересні, навіть якщо частина членів Ради вже схиляється до такого кроку.

Водночас коментарі Кохера свідчать, що для відмови від підвищення інфляційний прогноз має помітно покращитися найближчими тижнями . А позиція Казіміра вказує на протилежне: він вважає, що навіть покращення прогнозу не обов’язково повинно скасувати вересневий крок .

ЄЦБ також зважатиме на нові дані, зокрема серпневу статистику інфляції та оновлені прогнози фахівців Євросистеми, які мають бути оприлюднені у вересні.

Висновок

Петер Казімір став одним із найпомітніших представників «яструбиного» крила ЄЦБ. Він наполягає, що центральний банк має діяти на випередження, поки зростання цін на енергоносії не перетворилося на стійку інфляцію через зарплати та ціни.

Липневе збереження ставки на рівні 2,25% залишило простір для такого кроку, а прогнози ЄЦБ передбачають пік інфляції на рівні 3,4% у другій половині 2026 року. Водночас слабке економічне зростання та невизначеність навколо війни на Близькому Сході стримуватимуть регулятор від автоматичних рішень.

Отже, вересневе засідання стане перевіркою балансу всередині Ради керуючих: чи переважить прагнення приборкати інфляцію, чи обережність через ризик додатково послабити економіку.