«Кримський вимикач»: як удари дронів занурюють окупований Крим у темряву

Нічні удари 25–26 липня стали черговим етапом цієї кампанії. На момент перших повідомлень російські окупаційні адміністрації офіційно не підтвердили наслідки саме цієї атаки . Водночас сукупний масштаб кампанії вже був значним: станом на 24 липня українська сторона заявляла про ураження 136 енергетичних об’єктів .

Як Крим залишався без світла

Кампанія стартувала 1 липня 2026 року під командуванням Сил безпілотних систем, які очолює Роберт «Мадяр» Бровді . За перші п’ять днів, за даними української сторони, було уражено 38 енергетичних об’єктів, зокрема важливу Сімферопольську підстанцію напругою 330 кВ .

У ніч проти 6 липня масштабна хвиля дронів — частина рекордного запуску більш ніж 500 безпілотників по понад 20 регіонах Росії — спричинила повне знеструмлення всього Кримського півострова, де проживає приблизно 2,5 млн людей . Російський оператор електромереж «Крименерго» визнав, що блекаут стався через «зовнішнє втручання» .

До 20 липня заявлена кількість уражених підстанцій та енергооб’єктів зросла до 104 . Ще через чотири дні вона сягнула 136: 19 об’єктів, за повідомленнями українських військових, було атаковано протягом одного 48-годинного періоду, що розпочався 22 липня .

Серед названих цілей — підстанції поблизу Ялти, Керчі, Судака, Коктебеля, Алушти, Євпаторії, Феодосії та Бердянська, а також район Балаклавської теплоелектростанції . У ніч проти 12–13 липня українські безпілотники також вдарили по енергомосту «Кубань—Крим» — головному маршруту надходження електроенергії з материкової частини Росії на півострів .

Блекаут спричинив проблеми з водою, паливом і транспортом

Відключення електроенергії мали каскадні наслідки. Через зупинку електричних насосів у низці районів зникало водопостачання. 8 липня значна частина Криму, за повідомленнями, залишалася без світла й води протягом трьох днів після ударів по шести підстанціях .

Під час масштабної атаки 16 липня окупаційна адміністрація повністю зупиняла рух Керченським мостом — одним із ключових маршрутів постачання . Ще наприкінці червня 2026 року російські окупаційні органи оголосили в Криму режим надзвичайної ситуації на тлі дефіциту пального та перебоїв з електроенергією .

До середини липня Генеральний штаб ЗСУ заявляв, що удари по енергетичній інфраструктурі створюють «катастрофічні» умови для російської логістики . Енергетична кампанія супроводжується морською операцією MoLoCHKa: з 1 до 19 липня, за даними українських Сил безпілотних систем, було уражено 176 суден російського тіньового флоту, а пропускна спроможність Керченської поромної переправи скоротилася приблизно на 75% .

Російська ППО заявляє про сотні перехоплень

Російські системи протиповітряної оборони повідомляли про перехоплення великої кількості дронів. Лише в ніч проти 6 липня Міністерство оборони Росії заявило про збиття 519 українських безпілотників над більш ніж 20 регіонами Росії, окупованим Кримом і акваторією Азовського моря .

Однак кількість дронів, яким вдалося досягти цілей, виявилася достатньою для повного знеструмлення всього півострова. Це свідчить про те, що російська ППО не змогла повністю нейтралізувати масштаб атаки . Під час ударів 6 липня окупаційна влада повідомила про загибель однієї цивільної жінки .

Навіщо Україні системно бити по енергетиці Криму

Українські Сили безпілотних систем публічно описують операцію як спосіб зробити Крим непридатним для російських військ і «змусити окупантів пакувати валізи» . Логіка кампанії має кілька складових:

• Порушення військової логістики. Електроенергія необхідна для залізничної сигналізації, роботи насосів у військових гарнізонах, паливних баз і командних пунктів.
• Послаблення економіки півострова. Тривалі блекаути знижують його спроможність функціонувати як російський оперативний і логістичний центр.
• Ізоляція Криму. Удари по Керченській переправі та суднах тіньового флоту доповнюють атаки на енергосистему .

Водночас незалежної детальної оцінки збитків саме від нічних ударів 25–26 липня у відкритих джерелах поки немає. Наведені цифри стосуються сукупних результатів кампанії станом на 24 липня 2026 року. Які саме підстанції були уражені в ніч проти 26 липня та наскільки масштабними стали перебої після цієї атаки, потребує подальшого підтвердження.

Станом на кінець липня «Кримський вимикач» тривав. Ознак помітного зниження інтенсивності ударів не було .