Кривава відповідь Кремля: після атак на Київщину та Слов’янськ ЄС готує нові санкції, а Сибіга вимагає рішучих дій

24 липня 2026 року російські війська завдали ударів по Київській області та місту Слов’янськ на Донеччині. Внаслідок атак загинули мирні жителі, також було пошкоджено будівлю почесного консульства Латвії в Слов’янську . Реакція Брюсселя та Києва була миттєвою і жорсткою.

Пропозиція Каї Каллас: нові санкції після ударів 24 липня

Верховний представник Європейського Союзу з питань закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас того ж дня, 24 липня, оголосила, що внесе пропозицію про нові санкції, спрямовані проти компаній та структур, які підтримують військово-промисловий комплекс Росії . У своєму дописі в соціальній мережі X (колишній Twitter) Каллас заявила, що ЄС також викличе посла Росії у відповідь на атаки .

Вона різко засудила удари, назвавши їх навмисними атаками на цивільне населення. «Чим більше Москва атакує мирних жителів, тим більше санкцій має бути запроваджено», — наголосила Каллас . Ця заява перегукується з її ж словами, сказаними на початку липня після масованого російського обстрілу Києва в ніч на 1-2 липня: «Слів осуду недостатньо, щоб зупинити атаки на Київ. Лише постійна військова підтримка України та посилення тиску на Москву можуть цього досягти» .

Як ця пропозиція пов'язана з 21-м пакетом санкцій ЄС

Пропозиція Каллас з'явилася лише через день після того, як Європейський Союз ухвалив свій 21-й пакет санкцій проти Росії . Цей пакет, прийнятий 23 липня 2026 року, став найбільшим пакетом індивідуальних санкцій ЄС за останні чотири роки та містить 218 нових позначень (170 юридичних осіб та 48 фізичних осіб) .

Ключовими цілями 21-го пакету стали:

• Російські банки та криптовалютні мережі
• Нафтотрейдери та так званий «тіньовий флот» — старіючі танкери, які транспортують російську нафту в обхід західного цінового ліміту
• Мережі з виробництва безпілотників та ланцюжки постачання для військово-промислового комплексу
• 12-місячне заморожування стелі цін на російську нафту — призупинення автоматичного механізму коригування, який дозволив би Росії отримати вигоду від зростання світових цін

У Європейській службі зовнішніх дій (EEAS) заявили, що пакет розроблений, аби «послабити здатність Росії вести її агресивну війну в Україні» . Пропозиція Каллас від 24 липня санкціонувати більше компаній військово-промислового комплексу стала безпосереднім продовженням цього пакету — ескалацією, спричиненою тим, що Росія атакувала українські міста майже одразу після ухвалення ЄС нового санкційного раунду .

Відповідь Андрія Сибіги: «Час поступових рішень минув»

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга 24 липня виступив із надзвичайно жорсткою заявою, наголосивши: «Час поступових рішень минув» . Він закликав міжнародну спільноту відповісти на ескалацію з боку Росії «новими жорсткими санкціями та посиленням економічного тиску на Росію» . Сибіга спеціально наголосив на необхідності вийти за рамки поступових заходів і запровадити набагато потужніші обмеження, які зможуть суттєво підірвати здатність Росії вести війну .

Варто зазначити, що 23 липня Сибіга привітав ухвалення 21-го пакету санкцій, відзначивши «перші кроки до формальної заборони російським комбатантам в'їзду до ЄС» . Однак його заява від 24 липня чітко дала зрозуміти: у світлі нових ударів по Києву та Слов'янську лише 21-го пакету недостатньо, і необхідні рішучіші та швидші дії .

Цей ланцюжок подій — рекордний санкційний пакет, негайна російська атака у відповідь і обіцянка ще жорсткіших санкцій — ілюструє ескалаційну спіраль, яка визначає дипломатичне та військове протистояння у 2026 році.