Позов був поданий 13 липня 2026 року коаліцією на чолі з генеральним прокурором Каліфорнії Робом Бонтою, всупереч попередньому схваленню угоди Міністерством юстиції США . До коаліції увійшли: Каліфорнія, Аризона, Колорадо, Коннектикут, Массачусетс, Міннесота, Нью-Йорк, Пенсільванія, Меріленд, Нью-Джерсі, Іллінойс та округ Колумбія (список дещо варіюється в різних джерелах; Каліфорнія, Нью-Йорк, Колорадо та Массачусетс є основними учасниками в усіх документах)
.
Позов стверджує, що злиття порушує закон Клейтона (Clayton Act), зменшуючи конкуренцію на трьох окремих ринках: широкому кінопрокаті, високобюджетному кінопрокаті та ліцензуванні базового кабельного телебачення . Штати аргументують, що об'єднана компанія отримає надмірну ринкову владу, що призведе до вищих цін, нижчої якості та меншого вибору для споживачів
. Власники кінотеатрів окремо висловили занепокоєння, що злиття призведе до зменшення кількості фільмів та звуження вибору для глядачів
.
Paramount рішуче заперечує позов, називаючи його таким, що "спотворює антимонопольне законодавство та базується на хибному уявленні про конкуренцію в індустрії розваг сьогодні" . Компанія стверджує, що:
Якщо угоду не закриють до 30 вересня 2026 року, Paramount зіткнеться зі значними фінансовими санкціями. Згідно з угодою про злиття, поданою до SEC, передбачено щоденний "тікаючий збір" у розмірі $0.00277778 на акцію, який нараховується за кожен день затримки, з максимальним обмеженням у $0.25 на акцію за 90-денний період . За різними оцінками, це становить приблизно $7 млн на день для власника Paramount Девіда Еллісона, або близько $650 млн на квартал
. Крім того, Paramount загрожує штраф за розірвання угоди у розмірі $7 млрд, якщо регулятори остаточно заблокують операцію
.
Наступна критична дата — 22 липня, коли суддя вирішить, чи продовжити заборону після 14 днів. Це рішення може визначити долю найбільшого злиття медіакомпаній в історії США.