Удар по Одесі в липні 2026 року: щонайменше 28 загиблих, цивільні об’єкти й іноземні судна під атакою

Найбільше людей загинуло 20 липня: російська ракета влучила в судно Golden Leo, яке перевозило кукурудзу поблизу порту Одеси. Загинули 10 людей .

Загальні втрати: щонайменше 28 загиблих

Станом на 20 липня 2026 року російські атаки забрали життя 28 людей в Одеському регіоні протягом місяця, повідомив Олег Кіпер . Удари були спрямовані не лише по портовій зоні, а й по місцях, де перебували цивільні.

15 липня: удар по семиповерховому будинку

Уранці 15 липня комбінована атака ракетами й безпілотниками пошкодила багатоповерховий житловий будинок в Одесі. Загинули троє людей, щонайменше троє були поранені . Державна служба України з надзвичайних ситуацій підтвердила, що серед пошкоджених споруд була семиповерхівка .

Також були пошкоджені газопровід, нежитлова будівля та автозаправна станція, де спалахнула пожежа . Рятувальники вивільнили з будинку трьох мешканців, серед них — двох дітей . На той момент це був п’ятий день поспіль масованих комбінованих атак по Одещині .

18–19 липня: ракета влучила в парк відпочинку

Увечері 18 липня російські ракети вдарили по спортивно-розважальному комплексу в Одеській області . Унаслідок атаки загинув 16-річний хлопець, ще 12 людей були поранені, повідомила обласна військова адміністрація .

Серед постраждалих — дворічний хлопчик і 17-річна дівчина . Удар зруйнував рибальські будиночки, пошкодив приватні будинки й автомобілі .

Перші повідомлення 18 липня говорили про двох загиблих і чотирьох поранених. Дані уточнили наступного дня: підтверджено загибель підлітка, а кількість поранених зросла до 12 . Пошуково-рятувальні роботи завершили 19 липня .

13–20 липня: атаки на судна та порти

Упродовж тижня російські сили посилили удари по цивільному судноплавству в Чорному морі. Під атакою опинилися судна під прапорами кількох іноземних держав.

13 липня — судно з мінеральними добривами. Російський безпілотник атакував цивільне торговельне судно під прапором Того, коли воно розвантажувало мінеральні добрива в одному з портів Одеської області . За словами віцепрем’єр-міністра Олексія Кулеби, загинули п’ятеро членів екіпажу . У ранніх повідомленнях ішлося про трьох загиблих, однак згодом кількість жертв уточнили до п’яти.

14 липня — судно під прапором Маршаллових Островів. Російський дрон ударив по цивільному вантажному судну в Одеському порту. Загинули двоє людей . Це була друга доба поспіль, коли російські сили атакували портову інфраструктуру .

15 липня — два вантажні судна. Російські війська обстріляли два торговельні судна, які рухалися морським коридором у Чорному морі. Судна ходили під прапорами Танзанії та Ліберії . Капітан одного із суден загинув, троє членів екіпажу дістали поранення .

18 липня — масована атака на портову інфраструктуру. Росія завдала масштабного удару по портових об’єктах Одеської області . Було пошкоджено іноземне торговельне судно під прапором Антигуа і Барбуди: одна людина загинула, троє були поранені . У порту пошкоджено будівлі, резервуари та склади .

Під час атаки судно VENTURO втратило хід. Українські військові моряки врятували 17 філіппінських моряків із судна, що дрейфувало . Російські сили завдали повторного удару, коли на місці вже працювали екстрені служби; були пошкоджені автомобілі рятувальників .

За даними, наведеними Повітряними силами України, у ніч на 17–18 липня було зафіксовано сім ракет і 90 безпілотників: два балістичні «Іскандер-М», дві протикорабельні ракети «Онікс» і три ракети Х-59/69. Основним напрямком атаки була Одеська область .

20 липня — удар по судну Golden Leo. Російська ракетна атака вразила біля Одеського порту судно Golden Leo під прапором Гвінеї-Бісау, яке перевозило кукурудзу. Загинули 10 людей .

Судно з екіпажем з Індії та Сирії атакували трьома крилатими ракетами, після чого на борту спалахнула пожежа . Пошуково-рятувальна операція тривала всю ніч. Вісім членів екіпажу вдалося врятувати й доправити на берег; серед загиблих був морський лоцман Адміністрації морських портів України .

Одещина під щоденними атаками

У липні область зазнавала тривалих комбінованих ударів ракетами й дронами. 15 липня повідомлялося, що масовані атаки тривали п’ятий день поспіль, а цілями ставали житлова, промислова та портова інфраструктура .

Українські військові фіксували застосування балістичних і протикорабельних ракет, а також десятків безпілотників за одну ніч. Одещина залишалася головним напрямком ударів .

Водночас заяви про 13–15 повітряних тривог щодня та близько 300 повітряних цілей, запущених за попередній тиждень, не вдалося незалежно підтвердити за доступними джерелами. Ймовірно, ці цифри походять із брифінгів Повітряних сил або заяв українського керівництва, які не були доступні в опрацьованій добірці.

Чому Чорне море стало окремим фронтом

Ескалація в липні є частиною ширшої боротьби за чорноморські торговельні маршрути . Росія регулярно атакувала цивільні судна й портові об’єкти, пов’язані з українським експортом аграрної продукції. Серед суден, про які повідомлялося, були кораблі під прапорами Антигуа і Барбуди, Танзанії, Ліберії, Маршаллових Островів, Гвінеї-Бісау та Того .

Це стало різким загостренням після того, як Україна створила власний морський коридор у 2024 році . Росія б’є по портах Одещини, тоді як Україна завдає ударів безпілотниками по Москві та російських цілях у Чорноморському регіоні .

Що залишається непідтвердженим

• 13–15 повітряних тривог на добу та близько 300 цілей. Ці цифри не вдалося незалежно перевірити за наявними джерелами.
• Дані про загибель цивільних по всій Україні в першій половині 2026 року. У доступній добірці немає повної та перевіреної статистики за цей період.
• Пакет підтримки ЄС на €194,9 млрд, зокрема €70 млрд на військові потреби. Ці показники загалом відповідають заявам і публічним оцінкам ЄС середини 2026 року, однак у наданих матеріалах немає одного офіційного документа, який би дозволив повторно підтвердити обидві цифри.

Отже, безпосередньо підтверджені джерелами дані свідчать про щонайменше 28 загиблих в Одеській області за перші 20 днів липня, серію ударів по цивільних об’єктах і послідовні атаки на іноземні торговельні судна. Це демонструє, що чорноморський коридор залишається не лише економічним маршрутом, а й зоною активного воєнного протистояння.