MetLife Stadium зазвичай використовує штучне покриття для домашніх матчів команд NFL «Нью-Йорк Джайантс» і «Нью-Йорк Джетс» . Однак правила FIFA вимагають натуральний газон для матчів чемпіонату світу.

Тому на початку травня 2026 року працівники накрили наявну основу приблизно 600 рулонами Tahoma 31 Bermudagrass, вирощеної в Північній Кароліні . Підготовка включала системи підігріву, дренажні труби, шари піску та LED-освітлення для росту трави. У FIFA заявляли, що ця технологія стала результатом більш ніж п’яти років досліджень і випробувань .

Що не влаштувало гравців і тренерів

Попри масштабну підготовку, вже після перших матчів на арені футболісти почали скаржитися на покриття.

• Вінісіус Жуніор після нічиєї Бразилії з Марокко 1:1 13 червня сказав, що через спеку та погодні умови газон швидко пересихає. За його словами, гра через це стає повільною, а команда не може зловити свій ритм .
• Адрієн Рабйо після перемоги Франції над Сенегалом з рахунком 3:1 16 червня заявив: «Поле… Я навіть не знаю, чи можна його так називати. Воно більше нагадувало штучне покриття — було досить твердим і жорстким» .
• Дідьє Дешам, головний тренер Франції, назвав газон «особливим» і сказав, що він сильно навантажує м’язи футболістів. За його словами, гравцям знадобилися довші шипи, ніж зазвичай. «Здається, під ним, мабуть, бетон — волокна дуже короткі», — припустив Дешам .
• Інші команди також порівнювали поле з бетоном, тоді як газон у Далласі на цьому тлі називали «бездоганним» .

Проблема, за словами гравців, полягала не лише у зовнішньому вигляді газону. Сухе й тверде покриття сповільнювало рух м’яча, ускладнювало швидкі комбінації та змушувало команди пристосовуватися до незвичної поведінки поля.

Позиція FIFA: усі поля «у відмінному стані»

FIFA відкинула критику. У кількох заявах організація наголосила, що всі 16 полів чемпіонату світу, зокрема тимчасовий газон на арені MetLife, перебувають у «відмінному» стані та відповідають суворим стандартам FIFA .

Організація також підкреслювала, що понад п’ять років працювала разом із провідними фахівцями з газонів над дослідженнями, тестуванням та інноваціями . Замість визнання проблеми з монтажем FIFA пояснювала скарги сезонною погодою та літньою спекою .

Отже, виникла помітна розбіжність між офіційною оцінкою та досвідом футболістів: FIFA говорила про безпечне й якісне поле, тоді як гравці описували його як надто сухе, повільне та жорстке.

Фінал Аргентина — Іспанія став головним тестом

Фінал 19 липня між чинним чемпіоном світу Аргентиною та Іспанією, однією з найсильніших команд турніру, мав остаточно показати, наскільки успішною була ця експериментальна конструкція.

До вирішального матчу поле вже мало витримати вісім ігор і літню спеку. Тож фінал став для нього найважчим випробуванням — під увагою всього світу та за участі двох команд елітного рівня.

Високими були й ціни на матч:

• станом на 16 липня найдешевші квитки на вторинному ринку коштували приблизно $8 162 на платформах Vivid Seats і SeatGeek ;
• FIFA виставила майже 1 200 квитків другої категорії по $7 380 за кожен ;
• місця в першому ряду нижнього ярусу продавалися за ціною від $19 995 до $32 970 .

На тлі таких сум питання про якість поля набуло ще більшої ваги: уболівальники платили рекордні гроші, щоб побачити головний матч турніру, а футболісти мали провести його на газоні, який уже викликав численні нарікання.

Чому ця історія важлива

Суперечка навколо MetLife Stadium показала складність перетворення арен NFL, спроєктованих насамперед для штучного покриття, на повноцінні футбольні стадіони світового рівня.

Тимчасовий натуральний газон відповідав вимогам FIFA на папері, але його реальні характеристики стали предметом суперечок одразу після перших матчів. Фінал Аргентина — Іспанія мав стати не лише боротьбою за титул, а й практичною перевіркою того, чи можуть такі тимчасові рішення відповідати найвищим стандартам міжнародного футболу.

MetLife Stadium зазвичай використовує штучне покриття для домашніх матчів команд NFL «Нью-Йорк Джайантс» і «Нью-Йорк Джетс» . Однак правила FIFA вимагають натуральний газон для матчів чемпіонату світу.

Тому на початку травня 2026 року працівники накрили наявну основу приблизно 600 рулонами Tahoma 31 Bermudagrass, вирощеної в Північній Кароліні . Підготовка включала системи підігріву, дренажні труби, шари піску та LED-освітлення для росту трави. У FIFA заявляли, що ця технологія стала результатом більш ніж п’яти років досліджень і випробувань .

Що не влаштувало гравців і тренерів

Попри масштабну підготовку, вже після перших матчів на арені футболісти почали скаржитися на покриття.

• Вінісіус Жуніор після нічиєї Бразилії з Марокко 1:1 13 червня сказав, що через спеку та погодні умови газон швидко пересихає. За його словами, гра через це стає повільною, а команда не може зловити свій ритм .
• Адрієн Рабйо після перемоги Франції над Сенегалом з рахунком 3:1 16 червня заявив: «Поле… Я навіть не знаю, чи можна його так називати. Воно більше нагадувало штучне покриття — було досить твердим і жорстким» .
• Дідьє Дешам, головний тренер Франції, назвав газон «особливим» і сказав, що він сильно навантажує м’язи футболістів. За його словами, гравцям знадобилися довші шипи, ніж зазвичай. «Здається, під ним, мабуть, бетон — волокна дуже короткі», — припустив Дешам .
• Інші команди також порівнювали поле з бетоном, тоді як газон у Далласі на цьому тлі називали «бездоганним» .

Проблема, за словами гравців, полягала не лише у зовнішньому вигляді газону. Сухе й тверде покриття сповільнювало рух м’яча, ускладнювало швидкі комбінації та змушувало команди пристосовуватися до незвичної поведінки поля.

Позиція FIFA: усі поля «у відмінному стані»

FIFA відкинула критику. У кількох заявах організація наголосила, що всі 16 полів чемпіонату світу, зокрема тимчасовий газон на арені MetLife, перебувають у «відмінному» стані та відповідають суворим стандартам FIFA .

Організація також підкреслювала, що понад п’ять років працювала разом із провідними фахівцями з газонів над дослідженнями, тестуванням та інноваціями . Замість визнання проблеми з монтажем FIFA пояснювала скарги сезонною погодою та літньою спекою .

Отже, виникла помітна розбіжність між офіційною оцінкою та досвідом футболістів: FIFA говорила про безпечне й якісне поле, тоді як гравці описували його як надто сухе, повільне та жорстке.

Фінал Аргентина — Іспанія став головним тестом

Фінал 19 липня між чинним чемпіоном світу Аргентиною та Іспанією, однією з найсильніших команд турніру, мав остаточно показати, наскільки успішною була ця експериментальна конструкція.

До вирішального матчу поле вже мало витримати вісім ігор і літню спеку. Тож фінал став для нього найважчим випробуванням — під увагою всього світу та за участі двох команд елітного рівня.

Високими були й ціни на матч:

• станом на 16 липня найдешевші квитки на вторинному ринку коштували приблизно $8 162 на платформах Vivid Seats і SeatGeek ;
• FIFA виставила майже 1 200 квитків другої категорії по $7 380 за кожен ;
• місця в першому ряду нижнього ярусу продавалися за ціною від $19 995 до $32 970 .

На тлі таких сум питання про якість поля набуло ще більшої ваги: уболівальники платили рекордні гроші, щоб побачити головний матч турніру, а футболісти мали провести його на газоні, який уже викликав численні нарікання.

Чому ця історія важлива

Суперечка навколо MetLife Stadium показала складність перетворення арен NFL, спроєктованих насамперед для штучного покриття, на повноцінні футбольні стадіони світового рівня.

Тимчасовий натуральний газон відповідав вимогам FIFA на папері, але його реальні характеристики стали предметом суперечок одразу після перших матчів. Фінал Аргентина — Іспанія мав стати не лише боротьбою за титул, а й практичною перевіркою того, чи можуть такі тимчасові рішення відповідати найвищим стандартам міжнародного футболу.