Дитинчата T. Rex мали розмір кота, а не собаки: що розповіли викопні рештки з музейних шухляд

«Переглядаючи музейні колекції, ми з колегами виявили перші рештки дитинчат тиранозаврів», — оголосив Лонгріч . ScienceAlert назвав цю знахідку «неймовірно рідкісною» .

Переглянутий розмір дитинчат: домашній кіт, а не собака

Кістка дитинчати T. rex належала тварині, чия вага оцінюється приблизно в 2,5 кілограма — близько 5,5 фунтів — що можна порівняти з невеликим домашнім котом . Особина, ймовірно, мала лише кілька тижнів або місяців від народження на момент смерті . Це набагато менше, ніж дитинчата розміром із собаку або індика, яких часто зображують у популярній культурі, зокрема у «Парку Юрського періоду» .

Попередні оцінки зазвичай вказували на розмір новонароджених як на розмір бордер-коллі (близько 3 футів завдовжки) або великого індика, базуючись на ранніх дослідженнях родичів тиранозаврів та ембріональних кістках . Нові прямі викопні докази значно зменшують цю оцінку.

Переглянута кількість яєць і кладок: від 15 до 30 невеликих яєць

Використовуючи співвідношення між масою тіла та розміром яєць, команда оцінила, що яйця T. rex були набагато меншими, ніж вважалося раніше. Відповідно, розмір кладок оцінюється в 15–30 яєць на гніздо . Більші кладки були можливі, але автори вважають малоймовірним, щоб кількість яєць була меншою за 15 . Це свідчить про репродуктивну стратегію, яка надавала перевагу кількості, а не величезному розміру окремого яйця.

Переглянута батьківська турбота: самостійні та незалежні

Мабуть, найбільш несподіваним висновком є те, що стосується батьківської поведінки. Гістологічний аналіз кісток дитинчат не виявив ліній затримки росту (LAGs), що означає безперервне та швидке зростання без сезонних пауз у найперші місяці життя . Така модель росту характерна для зрілонароджених (прекоціальних) дитинчат — тих, хто може ходити, самостійно харчуватися та тікати від хижаків невдовзі після вилуплення, як-от курчата або каченята .

Результати свідчать про мінімальне або цілковиту відсутність тривалого вигодовування чи охорони дитинчат дорослими тиранозаврами . Натомість репродуктивна стратегія робила акцент на великій кількості яєць і низьких інвестиціях у кожне потомство — більше схоже на морську черепаху, ніж на сучасного хижого птаха . Автори також інтерпретують знос зубів дитинчат як свідчення того, що вони харчувалися відносно великими хребетними, що додатково підтверджує ідею про самостійних активних мисливців із дуже раннього віку .

Що це означає для образу з «Парку Юрського періоду»

Культова сцена, де дорослий T. rex захищає своє гніздо та дитинчат, схоже, є вигадкою. «Виявляється, „Парк Юрського періоду“ знову помилився», — зазначає один із звітів . Хоча попередні дослідження вели дискусії про ступінь батьківської турботи тиранозаврів, це дослідження надає перші прямі викопні докази того, що дитинчата T. rex були значною мірою надані самі собі від народження .

Підсумок

Перші підтверджені скам'янілості дитинчат T. rex, знайдені в музейних шухлядах, показують: новонароджені були розміром із кота (~2,5 кг), а не собаки чи індика; гнізда, імовірно, містили від 15 до 30 невеликих яєць; а дитинчата були зрілонародженими та значною мірою незалежними від народження, що суперечить образу турботливих батьків, популяризованому в кіно .