Як Україна масштабує армію наземних роботів у 2026 році

Паралельно розширювалося коло військових частин, які використовують UGV: за шість місяців їхня кількість зросла зі 117 до 230 . Для порівняння, у листопаді 2025 року таких підрозділів було 67, а до березня 2026-го — уже 167 .

Закупівлі: ставка на 25 000 платформ

У квітні 2026 року президент Володимир Зеленський доручив забезпечити використання щонайменше 50 000 безпілотних наземних машин протягом року, назвавши роботизовані системи «наступним великим кроком» у збереженні життів військових .

Після цього Міністерство оборони визначило ціль — до 1 липня укласти контракти на 25 000 безпілотних наземних бойових машин (UGCV). Це більш ніж удвічі перевищує обсяг контрактів за весь 2025 рік .

Станом на середину квітня вже було укладено 19 контрактів із виробниками на загальну суму 11 млрд грн — приблизно 270–280 млн доларів за тодішнім курсом . Міністр оборони Михайло Федоров сформулював стратегічну мету так: «100% логістики на передовій має виконуватися роботизованими системами» .

Від початку року міністерство спрямувало понад 14 млрд грн — близько 330 млн доларів — на постачання до фронту дронів, наземних роботів і засобів радіоелектронної боротьби. Закупівлі відбуваються через цифрову систему, яка дає підрозділам на передовій змогу замовляти необхідне обладнання безпосередньо .

Український ринок наземної робототехніки

Ще чотири роки тому ринок безпілотних наземних комплексів фактично не існував. Тепер у ньому працюють понад 280 компаній, які пропонують більш ніж 550 рішень. Значну роль у розвитку цього сектору відіграє оборонна інноваційна платформа Brave1 .

Для прискорення сертифікації, дозвільних процедур і передачі техніки війську створюють окремий «центр передового досвіду» для UGCV . Виробництво також набирає темпів: компанія Ratel Robotics здатна випускати до 200 роботів на місяць . Загальні поставки UGV зросли приблизно з 2 000 у 2024 році до близько 15 000 у 2025-му .

Що роблять наземні роботи на фронті

UGV дедалі частіше виконують завдання, які раніше вимагали присутності військових у найбільш небезпечних зонах:

• Логістика: доставляють боєприпаси, воду та продовольство на передові позиції .
• Евакуація поранених: вивозять військовослужбовців із зон ураження .
• Мінування та баражувальні боєприпаси: зокрема, варіант Ratel S може використовуватися як мобільна платформа для мінування або баражувального боєприпасу .
• Вогнева підтримка та штурм: озброєні комплекси з кулеметами атакують російські позиції .
• Запуск дронів: окремі платформи працюють як мобільні бази для FPV- і розвідувальних безпілотників .
• Розмінування: роботи використовують і для виконання завдань із очищення територій від мін .

У квітні 2026 року українські сили, за повідомленнями, вперше у цій війні захопили російську позицію, застосувавши лише роботизовані системи — наземні роботи та повітряні дрони, без введення піхоти .

Чи замінять роботи піхоту

Третій армійський корпус України офіційно планує до кінця 2026 року замінити наземними роботизованими системами 30% своєї піхоти . Це не означає повного зникнення піхоти: йдеться про передачу роботам частини найбільш небезпечних завдань і зменшення кількості людей у зоні ураження.

Командири повідомляють, що окремі бригади укомплектовані лише на 50–60%. Один із них сказав Defense News: «У нас немає піхоти» . За наведеними джерелами, середній вік військовослужбовця на передовій становить 43–45 років, близько 200 000 військових вважаються такими, що самовільно залишили частину, а приблизно 2 млн чоловіків ухиляються від мобілізації .

Наземні роботи разом із повітряними дронами допомогли Україні повернути близько 600 км² території у першій половині 2026 року . За оцінкою Федеріко Борсарі з Центру аналізу європейської політики, перевага України у сфері UGV пояснюється трьома роками бойових випробувань і експериментів, які дали змогу сформувати тактику та спеціалізовані підрозділи для роботи з такими системами .

Ratel X: які зміни внесли після бойового досвіду

У липні 2026 року Ratel Robotics представила оновлену версію своєї флагманської платформи Ratel X. Конструкцію переглянули після аналізу бойового застосування, відгуків операторів і виявлення слабких місць, які проявляються лише під час реальної експлуатації .

Основні зміни:

• модернізована верхня рама та нова геометрія корпусу для підвищення міцності;
• оновлена платформа корисного навантаження для швидшої адаптації до різних комплектів обладнання;
• нова передня частина та посилений бампер для кращої витривалості;
• оптимізоване компонування внутрішніх компонентів і вдосконалена архітектура системи;
• зміни, що спрощують серійне виробництво;
• покращена ремонтопридатність і зручність польового обслуговування .

Базові характеристики Ratel X, за даними виробника та профільних джерел, не змінилися: це колісний логістичний UGV із дорожнім просвітом понад 400 мм, максимальною швидкістю 14 км/год, запасом ходу понад 100 км на одному заряді, вантажопідйомністю 400 кг і робочою дальністю понад 115 км. Розміри платформи — 2 580 × 1 780 × 830–1 930 мм, маса без вантажу — 1 130 кг, із вантажем — 1 530 кг .

Ratel Robotics також брала участь у спільних навчаннях у Данії з компанією BrixDef, де відпрацьовували польові сценарії та взаємодію команд . Крім того, виробник тестує на UGV сіткомети для протидії дронам або їх захоплення та розробляє амфібійну модифікацію Ratel X, здатну долати річки, канали й затоплені ділянки .

Чому це важливо

Масштабування наземної робототехніки є відповіддю одночасно на дві проблеми: насичення фронту російськими дронами та гострий дефіцит українського особового складу. Роботи не скасовують ролі військових, але дають змогу винести логістику, евакуацію, мінування й частину бойових завдань за межі безпосередньої небезпеки для людей.

Українська модель розвивається не в лабораторних умовах: її формують щоденні бойові випробування, швидкий зворотний зв’язок від операторів і зміни конструкцій після кожного нового сценарію застосування. Саме тому UGV поступово перетворюються з окремих експериментальних машин на повноцінний елемент організації сучасного фронту.