У цьому матеріалі ми розповідаємо, які саме активи потрапили під контроль, чому історія Akzo Nobel у Росії виявилася суперечливою, і як цей випадок вписується в загальну картину вилучень на десятки мільярдів доларів.

Що зробив указ: тимчасове управління, а не конфіскація

Указ передає чотири російські юридичні особи Akzo Nobel під управління акціонерного товариства «Розвиток будівельних активів» (РБА) . Це та сама компанія, яка раніше отримала в управління російську «дочку» данського виробника ізоляції Rockwool .

Які активи передані

Згідно з указом, під зовнішнє управління передаються частки або акції таких підприємств :

• ЗАТ «Акзо Нобель Декор» (акції цього акціонерного товариства)
• ТОВ «Акзо Нобель Коутингс» (частка в товаристві з обмеженою відповідальністю)
• ТОВ «Акзо Нобель Лакокраска» (частка в ТОВ)
• ТОВ «Норіон» (частка в ТОВ)

Ці підприємства займаються виробництвом і продажем декоративних фарб (зокрема під відомим брендом Pinotex), промислових покриттів та супутньої продукції на російському ринку . Хоча формально право власності залишається за материнською компанією, раніше Росія вже перетворювала таке «тимчасове управління» на ефективний постійний контроль, як це було у випадках із Carlsberg та Danone .

Суперечливий статус Akzo Nobel у Росії (2022–2026)

Позиція Akzo Nobel у Росії після початку повномасштабного вторгнення була складною і, за даними журналістських розслідувань, суперечливою.

Офіційна версія: згортання бізнесу

• Березень 2022 року: Гендиректор Тьєррі Ванланкер заявив, що чотири російські заводи компанії, ймовірно, припинять роботу протягом кількох тижнів через санкції та брак сировини . Список Єльського університету (Yale CELI) класифікував компанію як таку, що «призупинила нові інвестиції» .
• Офіційні заяви компанії: AkzoNobel публічно стверджує, що припинила діяльність у сферах морських, захисних та яхтових покриттів, автомобільних та аерокосмічних покриттів, а також частини промислових і порошкових покриттів у Росії . Заявляється, що залишковий бізнес повністю «локалізований» і не отримує фінансової підтримки від материнської компанії .

Розслідування: бізнес, що зростає

• Прибуткова діяльність: У 2024 році видання NRC, спираючись на річні звіти російських «дочок» AkzoNobel, повідомило, що її російський бізнес зріс після вторгнення. За перші два роки війни компанія сплатила приблизно €16 млн податку на прибуток до бюджету РФ .
• Продовження виробництва: Компанія продовжувала виробляти декоративні фарби, зокрема для структур, пов'язаних із російською державою, під брендом Pinotex . Це робило її одним із найбільших іноземних виробників фарб, які все ще працювали в Росії .

Коротко кажучи, AkzoNobel припинила деякі спеціалізовані види діяльності, але зберегла значний і прибутковий бізнес із виробництва декоративних фарб у Росії, який Кремль і поставив під зовнішнє управління у липні 2026 року.

Загальна картина: вилучення активів у Росії з 2022 року

Починаючи з лютого 2022 року, Росія системно вилучає або бере під державний контроль активи західних компаній із «недружніх країн». Ця практика почалася з гучних імен і поширилася на споживчі товари та промисловість.

Ключові приклади вилучень

• Carlsberg (Данія): Російські пивзаводи вилучені указом президента в липні 2023 року .
• Danone (Франція): Російський молочний бізнес вилучено тим же указом у липні 2023 року .
• Rockwool (Данія): Активи передано тій самій керуючій компанії, яка тепер контролює Akzo Nobel .
• Сотні інших: Від енергетики та фінансів до будматеріалів та фарб — сотні іноземних підприємств зазнали націоналізації, примусових продажів з величезними знижками або потрапили під тимчасове управління.

Скільки коштують ці вилучення?

Загальна вартість вилучених активів є предметом дискусій, оскільки різні джерела використовують різні методики підрахунку. У таблиці нижче наведено найбільш авторитетні оцінки.

Цифра $50 млрд від NSP (яку цитують Reuters та Business Insider) є найпоширенішою оцінкою саме активів, вилучених російською владою . Значно більша цифра $167 млрд від KSE Institute охоплює повний фінансовий вплив на іноземні компанії, включаючи списання активів та вимушені продажі .

Важливі застереження та що далі

• Тимчасове vs. Постійне: Указ щодо Akzo Nobel технічно є «тимчасовим зовнішнім управлінням», а не націоналізацією. Однак Росія вже неодноразово перетворювала це на ефективний постійний контроль, як у випадках з Danone та Carlsberg, активи яких згодом були виставлені на продаж під контролем держави.
• Плутанина з датами: У деяких запитах згадувався указ від «липня 2025 року», але всі первинні джерела датують указ липнем 2026 року . Доказів окремого указу від липня 2025 року саме щодо Akzo Nobel не знайдено.
• Методологія має значення: Різні цифри загальних вилучень ($21,5 млрд, $28,7 млрд, $50 млрд і $167 млрд) не суперечать одна одній. Вони вимірюють різні речі — від вилучень через судові процеси до загальних збитків іноземних компаній.

Вилучення російських активів Akzo Nobel є лише одним епізодом у набагато масштабнішій економічній історії: системному переході іноземних активів під контроль держави, що стало ключовою рисою воєнної економіки Росії.

У цьому матеріалі ми розповідаємо, які саме активи потрапили під контроль, чому історія Akzo Nobel у Росії виявилася суперечливою, і як цей випадок вписується в загальну картину вилучень на десятки мільярдів доларів.

Що зробив указ: тимчасове управління, а не конфіскація

Указ передає чотири російські юридичні особи Akzo Nobel під управління акціонерного товариства «Розвиток будівельних активів» (РБА) . Це та сама компанія, яка раніше отримала в управління російську «дочку» данського виробника ізоляції Rockwool .

Які активи передані

Згідно з указом, під зовнішнє управління передаються частки або акції таких підприємств :

• ЗАТ «Акзо Нобель Декор» (акції цього акціонерного товариства)
• ТОВ «Акзо Нобель Коутингс» (частка в товаристві з обмеженою відповідальністю)
• ТОВ «Акзо Нобель Лакокраска» (частка в ТОВ)
• ТОВ «Норіон» (частка в ТОВ)

Ці підприємства займаються виробництвом і продажем декоративних фарб (зокрема під відомим брендом Pinotex), промислових покриттів та супутньої продукції на російському ринку . Хоча формально право власності залишається за материнською компанією, раніше Росія вже перетворювала таке «тимчасове управління» на ефективний постійний контроль, як це було у випадках із Carlsberg та Danone .

Суперечливий статус Akzo Nobel у Росії (2022–2026)

Позиція Akzo Nobel у Росії після початку повномасштабного вторгнення була складною і, за даними журналістських розслідувань, суперечливою.

Офіційна версія: згортання бізнесу

• Березень 2022 року: Гендиректор Тьєррі Ванланкер заявив, що чотири російські заводи компанії, ймовірно, припинять роботу протягом кількох тижнів через санкції та брак сировини . Список Єльського університету (Yale CELI) класифікував компанію як таку, що «призупинила нові інвестиції» .
• Офіційні заяви компанії: AkzoNobel публічно стверджує, що припинила діяльність у сферах морських, захисних та яхтових покриттів, автомобільних та аерокосмічних покриттів, а також частини промислових і порошкових покриттів у Росії . Заявляється, що залишковий бізнес повністю «локалізований» і не отримує фінансової підтримки від материнської компанії .

Розслідування: бізнес, що зростає

• Прибуткова діяльність: У 2024 році видання NRC, спираючись на річні звіти російських «дочок» AkzoNobel, повідомило, що її російський бізнес зріс після вторгнення. За перші два роки війни компанія сплатила приблизно €16 млн податку на прибуток до бюджету РФ .
• Продовження виробництва: Компанія продовжувала виробляти декоративні фарби, зокрема для структур, пов'язаних із російською державою, під брендом Pinotex . Це робило її одним із найбільших іноземних виробників фарб, які все ще працювали в Росії .

Коротко кажучи, AkzoNobel припинила деякі спеціалізовані види діяльності, але зберегла значний і прибутковий бізнес із виробництва декоративних фарб у Росії, який Кремль і поставив під зовнішнє управління у липні 2026 року.

Загальна картина: вилучення активів у Росії з 2022 року

Починаючи з лютого 2022 року, Росія системно вилучає або бере під державний контроль активи західних компаній із «недружніх країн». Ця практика почалася з гучних імен і поширилася на споживчі товари та промисловість.

Ключові приклади вилучень

• Carlsberg (Данія): Російські пивзаводи вилучені указом президента в липні 2023 року .
• Danone (Франція): Російський молочний бізнес вилучено тим же указом у липні 2023 року .
• Rockwool (Данія): Активи передано тій самій керуючій компанії, яка тепер контролює Akzo Nobel .
• Сотні інших: Від енергетики та фінансів до будматеріалів та фарб — сотні іноземних підприємств зазнали націоналізації, примусових продажів з величезними знижками або потрапили під тимчасове управління.

Скільки коштують ці вилучення?

Загальна вартість вилучених активів є предметом дискусій, оскільки різні джерела використовують різні методики підрахунку. У таблиці нижче наведено найбільш авторитетні оцінки.

Цифра $50 млрд від NSP (яку цитують Reuters та Business Insider) є найпоширенішою оцінкою саме активів, вилучених російською владою . Значно більша цифра $167 млрд від KSE Institute охоплює повний фінансовий вплив на іноземні компанії, включаючи списання активів та вимушені продажі .

Важливі застереження та що далі

• Тимчасове vs. Постійне: Указ щодо Akzo Nobel технічно є «тимчасовим зовнішнім управлінням», а не націоналізацією. Однак Росія вже неодноразово перетворювала це на ефективний постійний контроль, як у випадках з Danone та Carlsberg, активи яких згодом були виставлені на продаж під контролем держави.
• Плутанина з датами: У деяких запитах згадувався указ від «липня 2025 року», але всі первинні джерела датують указ липнем 2026 року . Доказів окремого указу від липня 2025 року саме щодо Akzo Nobel не знайдено.
• Методологія має значення: Різні цифри загальних вилучень ($21,5 млрд, $28,7 млрд, $50 млрд і $167 млрд) не суперечать одна одній. Вони вимірюють різні речі — від вилучень через судові процеси до загальних збитків іноземних компаній.

Вилучення російських активів Akzo Nobel є лише одним епізодом у набагато масштабнішій економічній історії: системному переході іноземних активів під контроль держави, що стало ключовою рисою воєнної економіки Росії.