Як Росія глушить Starlink, щоб зупинити українські дрони — і як Україна відповідає

Росія посилює кампанію радіоелектронної боротьби проти українських дронів. На фронті з’являються спеціальні комплекси, призначені для придушення супутникових каналів Starlink, через які частина українських безпілотників отримує дані та керування під час польоту до цілі. Водночас можливості цих систем не безмежні: Україна вже полює на самі глушники й розгортає дрони, яким Starlink узагалі не потрібен.

Головна система: Volna Kupol Garant

Основним відомим російським комплексом є Volna Kupol Garant — «Хвильовий купол-гарант» ^RTN. Українські командири та оператори дронів розповіли Reuters у липні 2026 року, що російські війська встановлюють такі системи поблизу населених пунктів і військових об’єктів, намагаючись протидіяти ударам дронів «під час польоту до цілі» ^R.

Комплекс складається з кількох супутникових антен на причепах. За даними українських джерел, ідеться про шість причепів із загалом 12 антенами ^EF. Вони відстежують супутники Starlink, що пролітають над районом, і передають потужні перешкоди, які мають перевантажити канал зв’язку між супутником і терміналом на українському дроні ^TIM.

Вартість одного комплексу, за повідомленнями, становить близько 1,5 мільйона доларів. Виробником називають компанію LLC Rossiysky Kupol із Сімферополя ^TY. Система працює в діапазоні 14–14,5 ГГц — у смузі, яку термінали Starlink використовують для передавання сигналу супутникам ^ET.

Ключове обмеження: лише один супутник за раз

Попри високу ціну та складність, Volna Kupol Garant має принципове обмеження: він може глушити лише один супутник Starlink одночасно ^ICT. Тож комплекс створює не суцільну «ковдру» перешкод над великою територією, а вузьку й прицільну зону впливу.

Український експерт Сергій Бескрестнов, радник Міністерства оборони України, пояснював, що система має фізично відстежувати траєкторію кожного супутника й передавати перешкоду на потрібному частотному каналі ^TT. Російське державне агентство ТАСС також визнавало це обмеження: за його описом, комплекс не вимикає Starlink загалом, а «оглушує» конкретний супутник на час його прольоту над районом роботи системи ^T.

Українські військові виявили приблизно десять таких комплексів уздовж лінії фронту ^IT. Орієнтовна площа, на якій один із них може порушувати зв’язок, становить близько 20 квадратних кілометрів ^INM.

Чому Starlink складно заглушити

Архітектура Starlink за своєю природою ускладнює широкомасштабне придушення сигналу. Термінали використовують фазовані антенні решітки в Ku-діапазоні, а частково й Ka-діапазоні, щоб утримувати вузький промінь зв’язку з супутниками на низькій навколоземній орбіті. Перемикання між супутниками відбувається приблизно кожні 15 секунд ^R.

І супутник, і термінал працюють із вузько спрямованими променями шириною близько 3–5 градусів. Тому глушнику потрібно дуже точно потрапити в лінію зв’язку ^R.

Volna Kupol Garant намагається обійти цю проблему завдяки власним антенам, які фізично відстежують супутник. Після цього комплекс передає потужний сигнал на тому самому частотному каналі, щоб заглушити легітимний зв’язок ^TIC. Це радше точкове придушення конкретного каналу, ніж широкомовна перешкода на великій площі.

Росія змінює логістику не лише за допомогою РЕБ

Російські логістичні підрозділи не покладаються винятково на радіоелектронну боротьбу. Вони також застосовують простіші заходи оперативного маскування, щоб захистити колони постачання від дронів, керованих через Starlink ^R:

• Маскування військових вантажів. Паливні цистерни та транспорт із боєприпасами намагаються видавати за цивільні автомобілі, щоб ускладнити їхнє розпізнавання операторами дронів ^RN.
• Зміна тактики перевезень. Логістичні підрозділи коригують маршрути, переважно рухаються вночі та розосереджують колони, щоб один удар не знищив одразу кілька цілей ^NE.

Такі заходи показують, що одного лише глушіння недостатньо для повного захисту російських маршрутів постачання від українських ударів дронами середньої дальності ^R.

Відповідь України: знищувати глушники й розробляти інші дрони

Україна формує багаторівневу відповідь — не просто намагається працювати крізь перешкоди, а змінює саму архітектуру дронових операцій.

Полювання на комплекси РЕБ. Українські екіпажі атакують самі Volna Kupol Garant. Радник Міністерства оборони України Сергій Бескрестнов підтвердив, що українські дрони вже уразили та знищили щонайменше одну з таких дорогих установок ^PY. Один з українських командирів сказав Reuters: «Ми уразили систему протидії Starlink… систему, яка безпосередньо глушить супутники. Нещодавно ми її уразили» ^Y. За окремими повідомленнями, 422-й полк уразив дві такі системи ^I.

Дрони без Starlink. Україна прискорила розгортання нових типів безпілотників, яким не потрібне підключення до Starlink. Вони можуть використовувати оптоволоконні лінії, радіорелейний зв’язок або заздалегідь запрограмовану автономну навігацію для ударів на середніх дистанціях. Це робить їх несприйнятливими до глушіння, розрахованого саме на Starlink ^EA.

Контроль терміналів і «білі списки». На початку лютого 2026 року SpaceX відключила в Україні всі неавторизовані термінали Starlink, яких не було в затвердженому «білому списку». Це також допомогло Україні протидіяти використанню російськими силами викрадених або несанкціоновано активованих терміналів ^ACE.

Висновок: ефект залишається нерівномірним

Більшість технічних деталей про Volna Kupol Garant походить від українських військових джерел і російських державних медіа, зокрема ТАСС та Pravda.ru. Вони можуть перебільшувати або применшувати реальну ефективність системи. Найавторитетніше з доступних повідомлень Reuters підтверджує, що кампанія глушіння триває, але називає її дію «нерівномірною та непослідовною»: багато українських дронових місій і далі успішно виконуються ^R.

Отже, Росія справді створила спеціалізований глушник Starlink, але його висока вартість, обмежена зона дії та можливість працювати лише з одним супутником за раз не дозволяють повністю нейтралізувати українську дронову перевагу. Україна відповідає ударами по установках РЕБ і переходом до нового покоління безпілотників, які не залежать від Starlink.