Системні удари по паливній інфраструктурі

Російські війська протягом тривалого часу систематично атакують об'єкти паливної інфраструктури в Харкові та області:

• 4 липня — дрон влучив поблизу АЗС у Салтівському районі; жертв немає, проте внаслідок супутніх ударів згоріло 13 вантажівок .
• 5 липня — БпЛА «Молнія» вдарив по заправці в Індустріальному районі; 60-річна жінка зазнала гострої стресової реакції . Того ж дня дрон влучив у дах автомийки на території АЗС у Київському районі, поранивши двох працівників .
• 6 липня — подвійний удар по газовидобувному об'єкту «Нафтогазу» в Харківській області змусив зупинити роботу родовищ .
• Кінець червня / початок липня — внаслідок атак дронів на АЗС у Вільшанах постраждали двоє працівників , а у Богодухові восьмеро людей зазнали поранень після удару по дорозі .

Поширеність оптоволоконних FPV-дронів у Харківській області

Станом на травень 2026 року російські війська використовують оптоволоконні FPV-дрони приблизно у 90% своїх атак у Харківській області. Про це повідомив Сергій Лаврентієв, оператор дронів бригади «Форпост» . Це різка зміна порівняно з радіокерованими дронами . Перший задокументований удар оптоволоконним FPV-дроном по самому Харкову стався 25 лютого 2026 року — дрон влучив у дерево в Київському районі .

Кабелі довжиною до 50 км

Українські джерела повідомляють, що російські війська використовують котушки оптоволокна довжиною до 50 км. Це дозволяє завдавати ударів углиб міської забудови, залишаючись стійкими до засобів радіоелектронної боротьби . У 2025 році котушки мали довжину 20 або 30 км; збільшення до 50 км є значним нарощуванням можливостей . Перший віцепрем'єр-міністр України Михайло Федоров підтвердив Business Insider у листопаді 2025 року, що Росія застосовує оптоволоконні дрони з дальністю 50 км .

Перший російський крилатий оптоволоконний БпЛА: адаптація «Молнії»

Росія адаптувала свій крилатий дрон «Молнія» під оптоволоконне керування, створивши, по суті, перший великий некерований безпілотник такого типу, невразливий до РЕБ. У звіті за вересень 2025 року зазначалося, що оптоволоконна «Молнія» стає важчою для глушіння, але ціною зменшення дальності та корисного навантаження . Стандартна «Молнія» має максимальну дальність приблизно 50–60 км і корисне навантаження 6,5–8 кг, часто несучи боєголовку від РПГ-7 або протитанкову міну ТМ-62 .

Покращена версія, «Молнія-13», була представлена в червні 2026 року на виставці національної безпеки в Білорусі. Вона має більший планер, чотири електромотори та корисне навантаження 13 кг, що більш ніж удвічі перевищує показник базової «Молнії-2» .

Контрзаходи: фізичне перехоплення як основний захист

Оптоволоконні дрони неможливо заглушити засобами РЕБ, тому їхнє фізичне знищення є основним способом протидії . Нинішня стратегія покладається на багатошарову фізичну оборону, оскільки єдиного масштабованого рішення поки не існує .

Стрілецька зброя та дробовики

Інститут Лоуї повідомляє, що дробовики є перевіреним засобом для збивання оптоволоконних дронів у польових умовах . Українські підрозділи також використовують спеціальні вогневі групи зі стрілецькою зброєю для фізичного перехоплення .

Протидронові сітки

Харківська влада розгортає сітки над північною трасою міста спеціально для перехоплення оптоволоконних дронів . NPR підтверджує, що сітки використовують у дедалі більших масштабах: український уряд планує встановити приблизно 4000 км дронових сіток уздовж прифронтових маршрутів до кінця 2026 року . Сітки фізично заплутують дрони, зупиняючи їхні пропелери .

Системи обрізання кабелю

Українська компанія U-FORCE розробила систему «Бар'єр UF», яка фізично перерізає оптоволоконний кабель, від'єднуючи дрон від оператора . Система встановлюється на відстані до 500 метрів від об'єктів, що охороняються .

Дрони-перехоплювачі

Дрони-перехоплювачі стали одним із найефективніших активних контрзаходів проти загрози з повітря . Це кінетичне рішення, яке може вражати оптоволоконні дрони без необхідності виявляти їхні радіосигнали .

Високотехнологічні рішення в розробці

Автоматичні турелі зі штучним інтелектом, оснащені радарними та камерними сенсорами, перебувають у розробці, але поки що дорогі та не розгорнуті масово . НАТО також оголосило інноваційний виклик із пошуку масштабованих рішень для виявлення, відстеження та нейтралізації оптоволоконних FPV-дронів .

Висновок: єдиного контрзаходу не існує. Нинішня стратегія покладається на багатошаровий фізичний захист — сітки, дробовики, системи обрізання кабелю та дрони-перехоплювачі — у поєднанні з маскуванням і розосередженням техніки .

Системні удари по паливній інфраструктурі

Російські війська протягом тривалого часу систематично атакують об'єкти паливної інфраструктури в Харкові та області:

• 4 липня — дрон влучив поблизу АЗС у Салтівському районі; жертв немає, проте внаслідок супутніх ударів згоріло 13 вантажівок .
• 5 липня — БпЛА «Молнія» вдарив по заправці в Індустріальному районі; 60-річна жінка зазнала гострої стресової реакції . Того ж дня дрон влучив у дах автомийки на території АЗС у Київському районі, поранивши двох працівників .
• 6 липня — подвійний удар по газовидобувному об'єкту «Нафтогазу» в Харківській області змусив зупинити роботу родовищ .
• Кінець червня / початок липня — внаслідок атак дронів на АЗС у Вільшанах постраждали двоє працівників , а у Богодухові восьмеро людей зазнали поранень після удару по дорозі .

Поширеність оптоволоконних FPV-дронів у Харківській області

Станом на травень 2026 року російські війська використовують оптоволоконні FPV-дрони приблизно у 90% своїх атак у Харківській області. Про це повідомив Сергій Лаврентієв, оператор дронів бригади «Форпост» . Це різка зміна порівняно з радіокерованими дронами . Перший задокументований удар оптоволоконним FPV-дроном по самому Харкову стався 25 лютого 2026 року — дрон влучив у дерево в Київському районі .

Кабелі довжиною до 50 км

Українські джерела повідомляють, що російські війська використовують котушки оптоволокна довжиною до 50 км. Це дозволяє завдавати ударів углиб міської забудови, залишаючись стійкими до засобів радіоелектронної боротьби . У 2025 році котушки мали довжину 20 або 30 км; збільшення до 50 км є значним нарощуванням можливостей . Перший віцепрем'єр-міністр України Михайло Федоров підтвердив Business Insider у листопаді 2025 року, що Росія застосовує оптоволоконні дрони з дальністю 50 км .

Перший російський крилатий оптоволоконний БпЛА: адаптація «Молнії»

Росія адаптувала свій крилатий дрон «Молнія» під оптоволоконне керування, створивши, по суті, перший великий некерований безпілотник такого типу, невразливий до РЕБ. У звіті за вересень 2025 року зазначалося, що оптоволоконна «Молнія» стає важчою для глушіння, але ціною зменшення дальності та корисного навантаження . Стандартна «Молнія» має максимальну дальність приблизно 50–60 км і корисне навантаження 6,5–8 кг, часто несучи боєголовку від РПГ-7 або протитанкову міну ТМ-62 .

Покращена версія, «Молнія-13», була представлена в червні 2026 року на виставці національної безпеки в Білорусі. Вона має більший планер, чотири електромотори та корисне навантаження 13 кг, що більш ніж удвічі перевищує показник базової «Молнії-2» .

Контрзаходи: фізичне перехоплення як основний захист

Оптоволоконні дрони неможливо заглушити засобами РЕБ, тому їхнє фізичне знищення є основним способом протидії . Нинішня стратегія покладається на багатошарову фізичну оборону, оскільки єдиного масштабованого рішення поки не існує .

Стрілецька зброя та дробовики

Інститут Лоуї повідомляє, що дробовики є перевіреним засобом для збивання оптоволоконних дронів у польових умовах . Українські підрозділи також використовують спеціальні вогневі групи зі стрілецькою зброєю для фізичного перехоплення .

Протидронові сітки

Харківська влада розгортає сітки над північною трасою міста спеціально для перехоплення оптоволоконних дронів . NPR підтверджує, що сітки використовують у дедалі більших масштабах: український уряд планує встановити приблизно 4000 км дронових сіток уздовж прифронтових маршрутів до кінця 2026 року . Сітки фізично заплутують дрони, зупиняючи їхні пропелери .

Системи обрізання кабелю

Українська компанія U-FORCE розробила систему «Бар'єр UF», яка фізично перерізає оптоволоконний кабель, від'єднуючи дрон від оператора . Система встановлюється на відстані до 500 метрів від об'єктів, що охороняються .

Дрони-перехоплювачі

Дрони-перехоплювачі стали одним із найефективніших активних контрзаходів проти загрози з повітря . Це кінетичне рішення, яке може вражати оптоволоконні дрони без необхідності виявляти їхні радіосигнали .

Високотехнологічні рішення в розробці

Автоматичні турелі зі штучним інтелектом, оснащені радарними та камерними сенсорами, перебувають у розробці, але поки що дорогі та не розгорнуті масово . НАТО також оголосило інноваційний виклик із пошуку масштабованих рішень для виявлення, відстеження та нейтралізації оптоволоконних FPV-дронів .

Висновок: єдиного контрзаходу не існує. Нинішня стратегія покладається на багатошаровий фізичний захист — сітки, дробовики, системи обрізання кабелю та дрони-перехоплювачі — у поєднанні з маскуванням і розосередженням техніки .