Чому Росія викликала посла Швеції через дрон із макетом бомби

6 липня 2026 року Міністерство закордонних справ Росії викликало посла Швеції в Москві Крістіну Юганссон для вручення офіційного протесту через інцидент із безпілотниками на території російського посольства в Стокгольмі . Цей крок став черговим загостренням у серії атак дронів на російські дипломатичні об'єкти у Швеції, яка налічує щонайменше шість зафіксованих інцидентів з листопада 2024 року, і жоден з них не привів до арештів.

Що сталося 2 липня 2026 року

Близько другої години ночі 2 липня два дрони залетіли на територію російського посольства в Стокгольмі . За даними посольства:

• Один квадрокоптер скинув контейнер із червоною фарбою на територію дипмісії .
• Другий дрон приземлився біля будівлі канцелярії, несучи на собі те, що в посольстві назвали «муляжем саморобного вибухового пристрою» .

Ніхто з людей не постраждав . Посол Росії в Швеції Сергій Бєляєв назвав це «навмисною спробою залякати російських дипломатів» . Російська місія назвала інцидент «не просто провокацією, а зухвалою спробою залякування» своїх співробітників .

Чому Росія викликала шведського посла

Росія викликала шведського посла Крістіну Юганссон до МЗС у Москві в понеділок, 6 липня, через чотири дні після інциденту . МЗС Росії звинуватило Швецію в нездатності забезпечити безпеку посольства та нагадало про зобов'язання Стокгольма за Віденською конвенцією про дипломатичні зносини 1961 року . Москва зажадала від Швеції «встановити осіб, причетних до систематичних атак на російські закордонні установи», та запобігти подібним інцидентам у майбутньому .

Як Швеція розслідувала інцидент

Шведська поліція розслідувала подію 2 липня як вандалізм та порушення авіаційного законодавства . Поліцейські прибули на місце події в районі Кунгсхольмен у Стокгольмі, але не змогли знайти оператора дрона . Представник поліції підтвердив, що нікого не затримано і підозрюваних не встановлено . Шведська влада не кваліфікувала цю подію як терористичний акт або прямий акт агресії, розцінивши її як кримінальне правопорушення та порушення повітряного простору.

Серія атак дронів з 2024 року

Інцидент 2 липня став останнім у серії регулярних проникнень дронів на територію російських дипломатичних об'єктів у Швеції. Задокументовані випадки включають:

Дата	Об'єкт	Деталі
29 листопада 2024	Посольство РФ, Стокгольм	Дрон пролетів над посольством і скинув фарбу. Підозрюваних не встановлено .
25 травня 2025	Посольство РФ, Стокгольм	Росія направила ноту протесту після чергової атаки дрона .
7 липня 2025	Торговельне представництво РФ, Стокгольм	Викликано шведського повіреного у справах через атаку дрона .
8 липня 2025	Дипломатичний об'єкт РФ, Стокгольм	Росія викликала шведського дипломата через «систематичні атаки» .
8 листопада 2025	Вілла торговельної делегації РФ, Лідінґе

У жодному з цих випадків операторів дронів не було ідентифіковано, і жодних арештів не здійснено . Росія постійно звинувачує шведську владу в нездатності розслідувати або запобігти цим проникненням . Російське посольство повідомило про понад 25 інцидентів із дронами за попередні два роки .

Безпідставні звинувачення Росії щодо повітряних коридорів Балтії

Окремо, навесні та влітку 2026 року Росія неодноразово висувала бездоказові твердження про те, що країни Балтії — Латвія, Литва та Естонія — навмисно надають повітряні коридори для українських дронів, щоб ті могли завдавати ударів по території Росії.

• У травні 2026 року заступник міністра закордонних справ Росії Михайло Галузін заявив, що Росія має «перевірені дані» про те, що Латвія та інші країни Балтії відкривають свій повітряний простір для українських дронів, але жодних доказів не надав .
• Москва звинуватила балтійські держави в тому, що вони пропускають українські дрони через повітряний простір НАТО для досягнення цілей у Росії .
• Усі три балтійські країни категорично заперечили ці заяви, назвавши їх кремлівською «кампанією дезінформації», спрямованою на відвернення уваги від війни Росії в Україні . Міністри закордонних справ Балтії назвали звинувачення «безпідставними» та «сфабрикованими» .

Що насправді сталося: За даними Reuters, AP та BBC, українські дрони великої дальності, запущені по цілях у Росії, випадково залітали в повітряний простір Балтії через російські перешкоди GPS та засоби радіоелектронної боротьби, а не через чийсь навмисний дозвіл . Україна висловила жаль з приводу цих випадкових вторгнень . Фонд Конрада Аденауера зазначив, що, враховуючи, що Україна запускає сотні дронів великої дальності у північно-західному напрямку Росії, кількість випадкових відхилень у повітряний простір Балтії була відносно невеликою .

Підсумок

Виклик шведського посла 6 липня 2026 року став прямою відповіддю на атаку дронів 2 липня, коли два безпілотники — один з червоною фарбою, інший із макетом бомби — проникли на територію російського посольства. Швеція розслідувала інцидент як вандалізм та порушення авіаційного законодавства, а не як тероризм. Ця подія вписується в серію повторюваних, нерозкритих проникнень дронів на російські дипломатичні об'єкти у Швеції, які почалися ще наприкінці 2024 року. Водночас Росія продовжує безпідставно звинувачувати країни Балтії у сприянні українським атакам, що спростовується як урядами Балтії, так і Україною, а також спростовується даними журналістських розслідувань про те, що вторгнення дронів до повітряного простору Балтії були випадковими та спричинені російською радіоелектронною боротьбою.