Однак Інститут вивчення війни (ISW) оцінив, що Путін використав постановочну зустріч з командирами 3 липня, щоб зробити «сильно перебільшені заяви про російські успіхи, які не відповідають реаліям на полі бою», маючи на меті створити наратив про безперервні перемоги . Це узгоджується з ширшими спостереженнями ISW про те, що Путін ретельно вибудовує реальність, яка має створити враження неминучої перемоги Росії .

Визнання Кремлем «справжньої війни»

У помітному відході від багаторічного евфемізму Кремля, 5 липня 2026 року речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що агресія Росії проти України більше не є «спеціальною воєнною операцією» (СВО), а перетворилася на «справжню війну» . Пєсков пояснив це ескалацією через військову підтримку України Заходом, стверджуючи, що участь Заходу змінила природу конфлікту .

«Війна триває, це справжня війна. Чи знаєте ви, чому це війна? Тому що все починалося як спеціальна воєнна операція. Вона триває як війна, тому що за Києвом стоять Берлін, Париж, Гаага, Осло і, на жаль, Вашингтон», — сказав Пєсков в інтерв'ю . Цей рідкісний семантичний зсув від офіційного терміну, який використовувався з лютого 2022 року для применшення масштабів вторгнення та уникнення внутрішніх і юридичних наслідків, свідчить про значне риторичне переналаштування .

Внутрішній тиск на Росію

За публічною риторикою ховаються серйозні внутрішні проблеми Росії:

Зростаюча реакція яструбів — російські радикали, обурені українськими ударами дронів углиб Росії та тим, що вони вважають невиконаною обіцянкою США укласти вигідні мирні угоди, закликають Путіна відмовитися від дипломатії та посилити ескалацію .

Обговорення мобілізації — за даними Atlantic Council, Путін нібито розглядає нову масову мобілізацію, щоб повернути ініціативу та врятувати свою занепадаючу кампанію, хоча публічно він відкидає такі розмови . Аналітики зазначають, що офіційне підтвердження масової мобілізації навряд чи відбудеться до вересневих парламентських виборів у Росії 2026 року .

Економічне напруження — ISW зазначив, що Путін ретельно вибудовує наратив про неминучу перемогу, водночас применшуючи зростаючі внутрішні економічні витрати війни . Аналітики з різних видань описали 2026 рік як потенційно найгірший для російських воєнних зусиль, а одна з оцінок стверджує, що Путін «програє — не в одному чи двох вимірах конфлікту, а в кожному вимірі» .

Якщо подивитися на всі ці події першого тижня липня 2026 року, то ми бачимо Кремль, який одночасно демонструє силу і визнає справжні масштаби конфлікту, при цьому намагаючись впоратися зі значними внутрішніми викликами, коли війна входить у п'ятий рік.

Однак Інститут вивчення війни (ISW) оцінив, що Путін використав постановочну зустріч з командирами 3 липня, щоб зробити «сильно перебільшені заяви про російські успіхи, які не відповідають реаліям на полі бою», маючи на меті створити наратив про безперервні перемоги . Це узгоджується з ширшими спостереженнями ISW про те, що Путін ретельно вибудовує реальність, яка має створити враження неминучої перемоги Росії .

Визнання Кремлем «справжньої війни»

У помітному відході від багаторічного евфемізму Кремля, 5 липня 2026 року речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що агресія Росії проти України більше не є «спеціальною воєнною операцією» (СВО), а перетворилася на «справжню війну» . Пєсков пояснив це ескалацією через військову підтримку України Заходом, стверджуючи, що участь Заходу змінила природу конфлікту .

«Війна триває, це справжня війна. Чи знаєте ви, чому це війна? Тому що все починалося як спеціальна воєнна операція. Вона триває як війна, тому що за Києвом стоять Берлін, Париж, Гаага, Осло і, на жаль, Вашингтон», — сказав Пєсков в інтерв'ю . Цей рідкісний семантичний зсув від офіційного терміну, який використовувався з лютого 2022 року для применшення масштабів вторгнення та уникнення внутрішніх і юридичних наслідків, свідчить про значне риторичне переналаштування .

Внутрішній тиск на Росію

За публічною риторикою ховаються серйозні внутрішні проблеми Росії:

Зростаюча реакція яструбів — російські радикали, обурені українськими ударами дронів углиб Росії та тим, що вони вважають невиконаною обіцянкою США укласти вигідні мирні угоди, закликають Путіна відмовитися від дипломатії та посилити ескалацію .

Обговорення мобілізації — за даними Atlantic Council, Путін нібито розглядає нову масову мобілізацію, щоб повернути ініціативу та врятувати свою занепадаючу кампанію, хоча публічно він відкидає такі розмови . Аналітики зазначають, що офіційне підтвердження масової мобілізації навряд чи відбудеться до вересневих парламентських виборів у Росії 2026 року .

Економічне напруження — ISW зазначив, що Путін ретельно вибудовує наратив про неминучу перемогу, водночас применшуючи зростаючі внутрішні економічні витрати війни . Аналітики з різних видань описали 2026 рік як потенційно найгірший для російських воєнних зусиль, а одна з оцінок стверджує, що Путін «програє — не в одному чи двох вимірах конфлікту, а в кожному вимірі» .

Якщо подивитися на всі ці події першого тижня липня 2026 року, то ми бачимо Кремль, який одночасно демонструє силу і визнає справжні масштаби конфлікту, при цьому намагаючись впоратися зі значними внутрішніми викликами, коли війна входить у п'ятий рік.