«Вибухова» банківська криза в Росії: ключові сигнали та причини

• Сумнівні корпоративні кредити. Близько 10% позик компаніям оцінюються як проблемні або такі, що можуть не бути повернуті. Це істотне погіршення порівняно з 2024 роком .
• Непрацюючі роздрібні кредити. У 2025 році кілька великих банків повідомляли про частку непрацюючих кредитів для населення до 15% .
• Хвиля особистих банкрутств. Понад 500 000 росіян оголосили про банкрутство у 2025 році — майже на третину більше, ніж попереднього року .

Непрацюючі кредити (NPL) — це позики, за якими позичальник тривалий час не сплачує борг або існує висока ймовірність дефолту.

Проблемні борги зростають у всій системі

Інші джерела також фіксують погіршення якості кредитних портфелів. На початку 2026 року частка проблемних активів у російській банківській системі перевищила 10% — рівень, який Міжнародний валютний фонд використовує як орієнтир для визначення системної банківської кризи .

Корпоративний сектор

На кінець 2025 року обсяг проблемних корпоративних кредитів сягнув 10,4 трлн рублів — приблизно 135,9 млрд доларів, або близько 11% усіх позик компаніям . За даними, наведеними українською розвідкою, вже в середині 2025 року частка таких кредитів становила 10,4% корпоративного портфеля, що відповідало 111,9 млрд доларів .

Борги домогосподарств

Проблемні кредити російських домогосподарств у 2025 році перевищили 2,4 трлн рублів, збільшившись приблизно на третину за рік. Частка NPL у роздрібних кредитних портфелях зросла майже до 7% проти 5,7% роком раніше . Найсильніше постраждало незабезпечене споживче кредитування: там частка непрацюючих позик піднялася до 13% із 9% .

Особисті банкрутства

У 2025 році суди визнали неплатоспроможними майже 568 000 росіян — на 31,5% більше, ніж у 2024 році. Це рекорд від моменту запровадження в Росії процедури особистого банкрутства. У приблизно 97% випадків процес ініціювали самі громадяни .

Водночас зростання кількості банкрутств не обов’язково пояснюється лише погіршенням добробуту: на нього також могли вплинути спрощення позасудової процедури та зменшення соціальної стигми, пов’язаної з банкрутством .

Найбільші банки також відчувають тиск

Погіршення фінансового стану позичальників уже позначається на найбільших кредиторах Росії.

• Сбербанк планує знизити прогноз зростання корпоративного кредитування у 2026 році. У банку пояснюють це погіршенням фінансового стану клієнтів, зокрема збільшенням запитів на реструктуризацію позик .
• Промсвязьбанк (ПСБ), один із найбільших банків Росії, у 2025 році сформував майже 300 млрд рублів резервів під кредитні втрати — приблизно втричі більше, ніж роком раніше. Попри державну підтримку, банк завершив рік зі збитком .
• Щонайменше три найбільші російські банки непублічно розглядали можливість звернення по допомогу до Центробанку, якщо кількість неплатежів зростатиме .

Воєнна економіка створює приховані ризики

За оцінкою, яку європейські розвідувальні структури передали німецькій газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung, російська економіка перебуває у «вибуховому стані» через переведення на воєнні рейки. Особливо вразливим є банківський сектор: його баланси, як стверджується у звіті, можуть бути «штучно роздутими» .

Механізм ризику полягає в тому, що банки продовжують кредитувати оборонні компанії, державні проєкти та інші пріоритетні галузі навіть тоді, коли здатність позичальників повертати кошти погіршується. Реструктуризація прострочених кредитів може тимчасово приховувати реальний масштаб проблеми.

Шведські оцінки, наведені в тому самому контексті, вказують на можливу реальну інфляцію в Росії на рівні близько 15% — утричі вище за офіційний показник приблизно 5,86% .

Санкції та суперечливі заяви Москви

Європейський Союз готує 21-й пакет санкцій, спрямований, зокрема, проти російських банків . Нові обмеження можуть посилити вразливість кредиторів, які вже залежать від державної підтримки та змушені фінансувати воєнні пріоритети.

Російські офіційні представники заперечують, що банківська система перебуває у кризі. Заступник голови Центробанку РФ Філіп Габунія заявляв, що ознак банківської кризи немає, а реструктуризація кредитів допомогла стабілізувати ситуацію .

Водночас пов’язаний із Кремлем Центр макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування (ЦМАКП) ще в грудні 2025 року попереджав: системна криза може настати до жовтня 2026-го, якщо частка проблемних активів продовжить зростати, а вкладники почнуть масово забирати гроші . Пізніше центр описав кризу як таку, що проявляється «у прихованій формі» .

Що наразі не вдалося підтвердити

У початковому запиті також згадувалися конкретні дані про зростання готівки поза банками на 17% у річному вимірі, прогноз зростання ВВП Росії на 0,4% у 2026 році, паливну кризу через удари українських безпілотників по нафтопереробних заводах, дефіцит бензину, імпорт пального з Індії, плани Владіміра Путіна та оцінку Кільського інституту.

Наведені показники й заяви не були незалежно підтверджені доступними джерелами, тому їх не можна подавати як установлені факти. Підтверджена частина картини інша: якість кредитів у Росії погіршується, кількість особистих банкрутств досягла рекордного рівня, а європейська розвідка вважає залежність банків від воєнної економіки потенційним джерелом системного шоку.