Непрацюючі кредити (NPL) — це позики, за якими позичальник тривалий час не сплачує борг або існує висока ймовірність дефолту.
Інші джерела також фіксують погіршення якості кредитних портфелів. На початку 2026 року частка проблемних активів у російській банківській системі перевищила 10% — рівень, який Міжнародний валютний фонд використовує як орієнтир для визначення системної банківської кризи .
На кінець 2025 року обсяг проблемних корпоративних кредитів сягнув 10,4 трлн рублів — приблизно 135,9 млрд доларів, або близько 11% усіх позик компаніям . За даними, наведеними українською розвідкою, вже в середині 2025 року частка таких кредитів становила 10,4% корпоративного портфеля, що відповідало 111,9 млрд доларів .
Проблемні кредити російських домогосподарств у 2025 році перевищили 2,4 трлн рублів, збільшившись приблизно на третину за рік. Частка NPL у роздрібних кредитних портфелях зросла майже до 7% проти 5,7% роком раніше . Найсильніше постраждало незабезпечене споживче кредитування: там частка непрацюючих позик піднялася до 13% із 9% .
У 2025 році суди визнали неплатоспроможними майже 568 000 росіян — на 31,5% більше, ніж у 2024 році. Це рекорд від моменту запровадження в Росії процедури особистого банкрутства. У приблизно 97% випадків процес ініціювали самі громадяни .
Водночас зростання кількості банкрутств не обов’язково пояснюється лише погіршенням добробуту: на нього також могли вплинути спрощення позасудової процедури та зменшення соціальної стигми, пов’язаної з банкрутством .
Погіршення фінансового стану позичальників уже позначається на найбільших кредиторах Росії.
За оцінкою, яку європейські розвідувальні структури передали німецькій газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung, російська економіка перебуває у «вибуховому стані» через переведення на воєнні рейки. Особливо вразливим є банківський сектор: його баланси, як стверджується у звіті, можуть бути «штучно роздутими» .
Механізм ризику полягає в тому, що банки продовжують кредитувати оборонні компанії, державні проєкти та інші пріоритетні галузі навіть тоді, коли здатність позичальників повертати кошти погіршується. Реструктуризація прострочених кредитів може тимчасово приховувати реальний масштаб проблеми.
Шведські оцінки, наведені в тому самому контексті, вказують на можливу реальну інфляцію в Росії на рівні близько 15% — утричі вище за офіційний показник приблизно 5,86% .
Європейський Союз готує 21-й пакет санкцій, спрямований, зокрема, проти російських банків . Нові обмеження можуть посилити вразливість кредиторів, які вже залежать від державної підтримки та змушені фінансувати воєнні пріоритети.
Російські офіційні представники заперечують, що банківська система перебуває у кризі. Заступник голови Центробанку РФ Філіп Габунія заявляв, що ознак банківської кризи немає, а реструктуризація кредитів допомогла стабілізувати ситуацію .
Водночас пов’язаний із Кремлем Центр макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування (ЦМАКП) ще в грудні 2025 року попереджав: системна криза може настати до жовтня 2026-го, якщо частка проблемних активів продовжить зростати, а вкладники почнуть масово забирати гроші . Пізніше центр описав кризу як таку, що проявляється «у прихованій формі» .
У початковому запиті також згадувалися конкретні дані про зростання готівки поза банками на 17% у річному вимірі, прогноз зростання ВВП Росії на 0,4% у 2026 році, паливну кризу через удари українських безпілотників по нафтопереробних заводах, дефіцит бензину, імпорт пального з Індії, плани Владіміра Путіна та оцінку Кільського інституту.
Наведені показники й заяви не були незалежно підтверджені доступними джерелами, тому їх не можна подавати як установлені факти. Підтверджена частина картини інша: якість кредитів у Росії погіршується, кількість особистих банкрутств досягла рекордного рівня, а європейська розвідка вважає залежність банків від воєнної економіки потенційним джерелом системного шоку.