Російське посольство назвало подію «спробою залякування» дипломатичного персоналу та заявило, що йдеться вже не просто про вандалізм . Стокгольмська поліція не встановила підозрюваних, затримань не було .

Наступного дня Міністерство закордонних справ Росії викликало до себе посолку Швеції в Москві Крістіну Йоганнессон .

Хронологія подібних інцидентів

За даними, наведеними у повідомленнях про атаки, кампанія вандалізму з використанням дронів проти російських дипломатичних об’єктів у Швеції почалася приблизно в травні 2024 року. До листопада 2025 року було зафіксовано понад 20 таких випадків .

Ключові епізоди:

• 29 листопада 2024 року — дрон пролетів над російським посольством у Стокгольмі та скинув фарбу на територію дипмісії. Поліція кваліфікувала подію як вандалізм; затримань не було .
• 25 травня 2025 року — безпілотник скинув скляну ємність із фарбою біля головного входу до посольства. У дипмісії заявили, що скло під час падіння могло завдати людям серйозних травм .
• 17 червня 2025 року — дрон скинув фарбу на територію російського торговельного представництва. Посольство звинуватило шведську владу в «систематичній бездіяльності» .
• 5–6 липня 2025 року — після атаки на торговельне представництво Росії у Стокгольмі Москва викликала тимчасового повіреного у справах Швеції Дж. Седерберга .
• 21 серпня 2025 року — дрон знову скинув фарбу на територію російського торговельного представництва. Посольство назвало це третьою атакою за два місяці .
• 7 вересня 2025 року — рано-вранці ще один безпілотник розпилив або скинув фарбу над територією російського посольства у Стокгольмі .
• 8 листопада 2025 року — дрон пролетів над віллою російської торговельної делегації на острові Лідінґе неподалік Стокгольма та скинув на будівлю фарбу й невідому липку речовину. Цей випадок став частиною серії з понад 20 подібних інцидентів від травня 2024 року .

Хто стоїть за атаками

Жодна особа чи організація не взяла на себе відповідальність за ці інциденти. Шведська поліція щоразу повідомляла, що підозрюваних не встановлено .

Російське посольство називає атаки «систематичними» та звинувачує шведську владу в нездатності їх запобігти . У деяких заявах дипломати окремо наголошували, що використання скляних контейнерів підвищує небезпеку й виходить за межі звичайного вандалізму . Водночас доступні повідомлення не містять підтвердження того, хто саме керував дронами або якими були мотиви нападників.

Тло: чому відносини Росії та Швеції загострилися

Інциденти з дронами відбуваються на тлі різкого погіршення російсько-шведських відносин після вступу Швеції до НАТО в березні 2024 року. Членство країни в Альянсі змінило безпековий баланс у Північній Європі, а дипломатична напруженість між Стокгольмом і Москвою посилилася.

Окремим епізодом став інцидент в Ересунні 26 лютого 2026 року. Шведські військово-морські сили перехопили дрон, запущений із російського розвідувального судна в протоці Ересунн, коли безпілотник наближався до порту Мальме. Це був перший публічно задокументований випадок перехоплення шведськими силами російського розвідувального дрона в Балтійському регіоні .

Москва використовувала кожен новий інцидент для виклику шведських дипломатів і публічних звинувачень у тому, що Швеція не забезпечує належний захист російських дипломатичних місій відповідно до Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1961 року . Це створює замкнене коло взаємних протестів і звинувачень.

Чому атака 2 липня вирізняється

Більшість попередніх випадків стосувалася скидання фарби на посольство, торговельне представництво або пов’язану з ним нерухомість. Подвійна атака 2 липня, під час якої один дрон ніс муляж вибухового пристрою, стала помітною ескалацією порівняно з попередніми «фарбовими» інцидентами.

Однак відповідальність за жодну з атак досі не встановлена. Тому доступні дані дозволяють говорити про повторювану серію інцидентів і загострення дипломатичної риторики, але не дають підстав достовірно називати організаторів чи пов’язувати атаки з конкретною державою або групою.

Російське посольство назвало подію «спробою залякування» дипломатичного персоналу та заявило, що йдеться вже не просто про вандалізм . Стокгольмська поліція не встановила підозрюваних, затримань не було .

Наступного дня Міністерство закордонних справ Росії викликало до себе посолку Швеції в Москві Крістіну Йоганнессон .

Хронологія подібних інцидентів

За даними, наведеними у повідомленнях про атаки, кампанія вандалізму з використанням дронів проти російських дипломатичних об’єктів у Швеції почалася приблизно в травні 2024 року. До листопада 2025 року було зафіксовано понад 20 таких випадків .

Ключові епізоди:

• 29 листопада 2024 року — дрон пролетів над російським посольством у Стокгольмі та скинув фарбу на територію дипмісії. Поліція кваліфікувала подію як вандалізм; затримань не було .
• 25 травня 2025 року — безпілотник скинув скляну ємність із фарбою біля головного входу до посольства. У дипмісії заявили, що скло під час падіння могло завдати людям серйозних травм .
• 17 червня 2025 року — дрон скинув фарбу на територію російського торговельного представництва. Посольство звинуватило шведську владу в «систематичній бездіяльності» .
• 5–6 липня 2025 року — після атаки на торговельне представництво Росії у Стокгольмі Москва викликала тимчасового повіреного у справах Швеції Дж. Седерберга .
• 21 серпня 2025 року — дрон знову скинув фарбу на територію російського торговельного представництва. Посольство назвало це третьою атакою за два місяці .
• 7 вересня 2025 року — рано-вранці ще один безпілотник розпилив або скинув фарбу над територією російського посольства у Стокгольмі .
• 8 листопада 2025 року — дрон пролетів над віллою російської торговельної делегації на острові Лідінґе неподалік Стокгольма та скинув на будівлю фарбу й невідому липку речовину. Цей випадок став частиною серії з понад 20 подібних інцидентів від травня 2024 року .

Хто стоїть за атаками

Жодна особа чи організація не взяла на себе відповідальність за ці інциденти. Шведська поліція щоразу повідомляла, що підозрюваних не встановлено .

Російське посольство називає атаки «систематичними» та звинувачує шведську владу в нездатності їх запобігти . У деяких заявах дипломати окремо наголошували, що використання скляних контейнерів підвищує небезпеку й виходить за межі звичайного вандалізму . Водночас доступні повідомлення не містять підтвердження того, хто саме керував дронами або якими були мотиви нападників.

Тло: чому відносини Росії та Швеції загострилися

Інциденти з дронами відбуваються на тлі різкого погіршення російсько-шведських відносин після вступу Швеції до НАТО в березні 2024 року. Членство країни в Альянсі змінило безпековий баланс у Північній Європі, а дипломатична напруженість між Стокгольмом і Москвою посилилася.

Окремим епізодом став інцидент в Ересунні 26 лютого 2026 року. Шведські військово-морські сили перехопили дрон, запущений із російського розвідувального судна в протоці Ересунн, коли безпілотник наближався до порту Мальме. Це був перший публічно задокументований випадок перехоплення шведськими силами російського розвідувального дрона в Балтійському регіоні .

Москва використовувала кожен новий інцидент для виклику шведських дипломатів і публічних звинувачень у тому, що Швеція не забезпечує належний захист російських дипломатичних місій відповідно до Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1961 року . Це створює замкнене коло взаємних протестів і звинувачень.

Чому атака 2 липня вирізняється

Більшість попередніх випадків стосувалася скидання фарби на посольство, торговельне представництво або пов’язану з ним нерухомість. Подвійна атака 2 липня, під час якої один дрон ніс муляж вибухового пристрою, стала помітною ескалацією порівняно з попередніми «фарбовими» інцидентами.

Однак відповідальність за жодну з атак досі не встановлена. Тому доступні дані дозволяють говорити про повторювану серію інцидентів і загострення дипломатичної риторики, але не дають підстав достовірно називати організаторів чи пов’язувати атаки з конкретною державою або групою.