Нафта впала до чотиримісячного мінімуму: чому зникла «воєнна премія»

Падіння стало наслідком швидкого перегляду трейдерами ризиків для постачання. Одразу кілька подій вказали на можливе повернення ринку до нормального режиму: відновлення руху танкерів через Ормузьку протоку, крихке перемир’я між Вашингтоном і Тегераном та повернення нафти Саудівської Аравії на світовий ринок.

Потоки через Ормузьку протоку перевищили 10 млн барелів на добу

Найсильніший тиск на ціни створило відновлення експорту через Ормузьку протоку — ключовий морський коридор між Перською затокою та світовими ринками. Наприкінці червня та на початку липня комерційне судноплавство там різко активізувалося. Американський посадовець заявив, що потік нафти перевищив 10 млн барелів на добу . Reuters також повідомило, що обсяги перевезень зросли до найвищого рівня від початку війни після того, як домовленість про припинення вогню відкрила водний шлях .

У звичайний період через протоку проходить близько 20 млн барелів нафтових рідин на добу — приблизно п’ята частина світової морської торгівлі нафтою . Під час конфлікту потоки лише в першому кварталі 2026 року скоротилися майже на 30% .

Повернення до понад 10 млн барелів на добу все ще не означало повного відновлення довоєнного руху. Проте для трейдерів цього виявилося достатньо, щоб зробити висновок: найгірший сценарій дефіциту постачань, імовірно, минув .

Ісламабадський меморандум дав ринку 60 днів перепочинку

Відновлення руху в Ормузькій протоці стало можливим після дипломатичного прориву. 17 червня 2026 року президенти США та Ірану Дональд Трамп і Масуд Пезешкіан дистанційно підписали «Ісламабадський меморандум про взаєморозуміння» — 14-пунктову рамкову домовленість, укладену за посередництва Пакистану, Катару, Саудівської Аравії, Туреччини та Єгипту .

Документ продовжив крихке перемир’я на 60 днів, передбачив відкриття Ормузької протоки для судноплавства без зборів, 30-денний термін для розмінування водного шляху Іраном, скасування американської морської блокади та тимчасові санкційні винятки для експорту іранської нафти .

Перший раунд переговорів високого рівня за умовами меморандуму завершився 22 червня у Бюрґенштоці, Швейцарія. Пакистан і Катар оголосили про дорожню карту, яка має привести сторони до остаточної угоди протягом 60 днів . Також домовилися створити з Ліваном спеціальний канал для запобігання випадковим зіткненням — так звану «комірку деескалації» .

Однак це не була остаточна мирна угода. Reuters вказувало на затримки й невизначеність у переговорах США та Ірану . Переговорний графік ускладнила й церемонія поховання колишнього верховного лідера Ірану Алі Хаменеї . 29 червня після кількох днів взаємних ударів сторонам знову довелося домовлятися про припинення атак, щоб зберегти тимчасову домовленість .

Для нафтового ринку цього виявилося достатньо, аби зменшити ризик негайного блокування протоки. Але дипломатичний прогрес поки що радше відкладає ризик, ніж усуває його.

Саудівська Аравія повернула нафту з Рас-Танури

Другим потужним сигналом до зниження цін стало відновлення саудівського експорту. Saudi Aramco 26 червня знову почала завантажувати нафту на терміналі Рас-Танура — одному з найбільших нафтових портів світу — після майже чотиримісячної перерви, спричиненої закриттям Ормузької протоки .

До 2 липня щонайменше п’ять супертанкерів вивезли з Рас-Танури через протоку загалом близько 10 млн барелів саудівської нафти . Для прискорення продажів азійським покупцям Aramco почала використовувати спотове ціноутворення замість звичної формули офіційних відпускних цін .

Цей крок посилив очікування, що додаткові обсяги швидко надійдуть на ринок. Саудівський експорт наблизився до довоєнного рівня, а ціни постачання для Азії були знижені на тлі слабкого попиту та прогнозів зростання пропозиції. Зокрема, липневу офіційну ціну сорту Arab Light для азійських покупців зменшили на $6 за барель .

Запаси та слабший попит також тиснули на котирування

На ціни впливало не лише повернення експорту з Перської затоки. Кілька країн продовжували вивільняти нафту зі стратегічних резервів, компенсуючи попереднє скорочення потоків через Ормузьку протоку. Це збільшувало короткострокову пропозицію .

Одночасно послабився попит на бензин у США. За даними Управління енергетичної інформації США, показник постачання автомобільного бензину за тиждень до 20 червня становив 8,8 млн барелів на добу — на 3,2% менше, ніж тижнем раніше, і на 4,5% нижче за рівень аналогічного тижня 2025 року .

Водночас конкретне твердження про очікуване збільшення видобутку OPEC+ приблизно на 188 тис. барелів на добу в серпні не підтверджене наданими джерелами. Цю цифру не можна незалежно перевірити, тому покладатися на неї не варто. Загальний негативний для цін баланс пропозиції підтверджується відновленням потоків через Ормузьку протоку та поверненням саудівського експорту .

Чи може нафта знову подорожчати

Ринок уже заклав у ціни сценарій нормалізації, але він залишається вразливим до нових потрясінь.

• Крихке перемир’я. Переговори США та Ірану стикаються із затримками й невизначеністю. Якщо вони зірвуться, премія за геополітичний ризик може швидко повернутися .
• Нова блокада Ормузької протоки. Будь-який серйозний військовий інцидент або відновлення обмежень для судноплавства здатні різко скоротити експорт через один із головних світових нафтових вузлів . Після удару по судну поблизу Оману 26 червня ціни все одно знизилися, оскільки трейдери зосередилися на відновленні потоків. Але така реакція не гарантує, що ринок і надалі ігноруватиме безпекові ризики .
• Подальше нарощування експорту Саудівською Аравією. Якщо завантаження в Рас-Танурі продовжаться нинішніми темпами, а Aramco й надалі прискорюватиме спотові продажі в Азії, додаткова пропозиція може ще сильніше тиснути на котирування .
• Неповне відновлення. Кількість суден, що проходять через протоку щодня, усе ще істотно нижча за довоєнні 130–140 суден . Goldman Sachs очікує повернення експорту з країн Перської затоки до довоєнного рівня лише до кінця липня, а повного відновлення видобутку — до жовтня . Morgan Stanley попереджає, що останні 25% втрачених поставок можуть не повернутися аж до 2027 року .

Висновок: нафтовий ринок вивів із котирувань значну частину премії, накопиченої за чотири місяці війни. Потоки через Ормузьку протоку відновлюються, дипломатична рамка між США та Іраном діє, а саудівський експорт повертається. Проте це ще не стабільна нормалізація: зрив переговорів або новий військовий інцидент можуть так само швидко повернути нафтову премію за ризик.