Ціни були вказані приблизно у 60% оголошень. Сумарна заявлена вартість таких пропозицій становила 66 014 467 доларів, причому на Facebook припадало 65 042 748 доларів, або 98,53% цієї суми . У медіа цю цифру часто округлюють до 65–66 мільйонів доларів .

Що продавали у Facebook

Серед оголошень були живі тварини — зокрема кільцехвості лемури, павукоподібні мавпи та шимпанзе. Поряд із ними пропонували частини тварин, зокрема роги носорогів і луску панголінів .

Чимало пропозицій стосувалися видів, охоронюваних міжнародною конвенцією CITES — Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, яким загрожує зникнення . Серед оголошень, виявлених у Facebook, 84% були пов’язані з видами з Додатка I CITES — категорії з найсуворішими обмеженнями на міжнародну торгівлю. Ще 58,3% оголошень стосувалися зникаючих або критично зникаючих видів .

Основним місцем поширення такого контенту були Facebook-групи: на них припало 76% виявлених випадків . У звіті зроблено висновок, що Facebook — це не просто одна з багатьох платформ, а «центральна публічна інфраструктура», через яку незаконна торгівля дикими тваринами концентрується, стає помітнішою та масштабується .

Чому платформа може сприяти незаконній торгівлі

Автори звіту та журналісти, які аналізували його висновки, описують проблему як таку, що пов’язана не лише з недостатньою модерацією, а й із самою архітектурою платформи — тобто виникає «за задумом» . Серед факторів, які можуть полегшувати роботу торговцям, називають:

• Закриті та приватні групи. Оголошення в таких спільнотах не видно під час звичайного перегляду, тому їх складніше виявляти як користувачам, так і модераторам .
• Анонімні або псевдонімні профілі. Продавці можуть діяти без перевірки особи, що ускладнює їхнє відстеження та притягнення до відповідальності .
• Інструменти монетизації. Функції Marketplace, рекламна інфраструктура та інші вбудовані інструменти спрощують розміщення, просування й масштабування пропозицій .
• Алгоритми рекомендацій. За даними звіту, системи рекомендацій можуть показувати незаконні оголошення користувачам, які цікавляться тваринами, навіть якщо ті не шукали такий контент безпосередньо .
• Недостатню багатомовну модерацію. Лише близько 12% незаконних оголошень були англійською мовою. Дослідники стверджують, що орієнтація модерації переважно на англомовний контент дозволяє значній частині іншомовних пропозицій залишатися непоміченими .
• Помилки автоматизованої перевірки. У деяких випадках після скарг на очевидно незаконні публікації дослідники отримували автоматичні відповіді, що контент нібито не порушує правил Facebook .

Сімон Гейсом, одна з авторок звіту, заявила Mongabay: «Нам потрібне регулювання із реальними важелями впливу. Саморегулювання не спрацювало… і навряд чи буде повністю успішним» .

Що відповідає Meta

Meta переважно не коментувала безпосередньо звіт GI-TOC. На запит Mongabay щодо його висновків компанія не відповіла .

Водночас Meta посилається на участь у Coalition to End Wildlife Trafficking Online — коаліції, що об’єднує технологічні компанії та природоохоронні організації для боротьби з онлайн-торгівлею дикими тваринами. За даними Meta, у період із 2018 до 2025 року в межах цієї роботи компанія видалила 63,3 мільйона заборонених оголошень і заблокувала підозрюваних незаконних продавців . Також компанія заявляла про використання автоматизованих інструментів виявлення та попереджень для користувачів за окремими пошуковими запитами .

В іншому випадку Meta закрила дев’ять Facebook-груп в Індонезії після спільного розслідування Mongabay і Bellingcat, яке виявило відкриту торгівлю рідкісними та охоронюваними тваринами . Тоді представник Meta заявив: «Порушники постійно змінюють тактику, щоб уникати контролю, тому ми співпрацюємо з експертами, аби випереджати ці загрози» .

Яких змін вимагають дослідники

GI-TOC вважає, що добровільного саморегулювання недостатньо. Звіт закликає до міжнародної координації та юридично обов’язкових вимог до платформ . Серед запропонованих заходів:

• обов’язкове виявлення незаконного контенту різними мовами;
• швидкі канали для повідомлень від перевірених експертів і правоохоронців;
• незалежний аудит алгоритмів рекомендацій;
• прозорість роботи платформ і доступ дослідників до даних;
• реальний нагляд із боку третіх сторін за виконанням правил.

Автори звіту подають ці заходи як основу належного управління ризиками платформ — не лише у сфері незаконної торгівлі дикими тваринами, а й у боротьбі з ширшим спектром онлайн-злочинів і шкідливого контенту .

Ціни були вказані приблизно у 60% оголошень. Сумарна заявлена вартість таких пропозицій становила 66 014 467 доларів, причому на Facebook припадало 65 042 748 доларів, або 98,53% цієї суми . У медіа цю цифру часто округлюють до 65–66 мільйонів доларів .

Що продавали у Facebook

Серед оголошень були живі тварини — зокрема кільцехвості лемури, павукоподібні мавпи та шимпанзе. Поряд із ними пропонували частини тварин, зокрема роги носорогів і луску панголінів .

Чимало пропозицій стосувалися видів, охоронюваних міжнародною конвенцією CITES — Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, яким загрожує зникнення . Серед оголошень, виявлених у Facebook, 84% були пов’язані з видами з Додатка I CITES — категорії з найсуворішими обмеженнями на міжнародну торгівлю. Ще 58,3% оголошень стосувалися зникаючих або критично зникаючих видів .

Основним місцем поширення такого контенту були Facebook-групи: на них припало 76% виявлених випадків . У звіті зроблено висновок, що Facebook — це не просто одна з багатьох платформ, а «центральна публічна інфраструктура», через яку незаконна торгівля дикими тваринами концентрується, стає помітнішою та масштабується .

Чому платформа може сприяти незаконній торгівлі

Автори звіту та журналісти, які аналізували його висновки, описують проблему як таку, що пов’язана не лише з недостатньою модерацією, а й із самою архітектурою платформи — тобто виникає «за задумом» . Серед факторів, які можуть полегшувати роботу торговцям, називають:

• Закриті та приватні групи. Оголошення в таких спільнотах не видно під час звичайного перегляду, тому їх складніше виявляти як користувачам, так і модераторам .
• Анонімні або псевдонімні профілі. Продавці можуть діяти без перевірки особи, що ускладнює їхнє відстеження та притягнення до відповідальності .
• Інструменти монетизації. Функції Marketplace, рекламна інфраструктура та інші вбудовані інструменти спрощують розміщення, просування й масштабування пропозицій .
• Алгоритми рекомендацій. За даними звіту, системи рекомендацій можуть показувати незаконні оголошення користувачам, які цікавляться тваринами, навіть якщо ті не шукали такий контент безпосередньо .
• Недостатню багатомовну модерацію. Лише близько 12% незаконних оголошень були англійською мовою. Дослідники стверджують, що орієнтація модерації переважно на англомовний контент дозволяє значній частині іншомовних пропозицій залишатися непоміченими .
• Помилки автоматизованої перевірки. У деяких випадках після скарг на очевидно незаконні публікації дослідники отримували автоматичні відповіді, що контент нібито не порушує правил Facebook .

Сімон Гейсом, одна з авторок звіту, заявила Mongabay: «Нам потрібне регулювання із реальними важелями впливу. Саморегулювання не спрацювало… і навряд чи буде повністю успішним» .

Що відповідає Meta

Meta переважно не коментувала безпосередньо звіт GI-TOC. На запит Mongabay щодо його висновків компанія не відповіла .

Водночас Meta посилається на участь у Coalition to End Wildlife Trafficking Online — коаліції, що об’єднує технологічні компанії та природоохоронні організації для боротьби з онлайн-торгівлею дикими тваринами. За даними Meta, у період із 2018 до 2025 року в межах цієї роботи компанія видалила 63,3 мільйона заборонених оголошень і заблокувала підозрюваних незаконних продавців . Також компанія заявляла про використання автоматизованих інструментів виявлення та попереджень для користувачів за окремими пошуковими запитами .

В іншому випадку Meta закрила дев’ять Facebook-груп в Індонезії після спільного розслідування Mongabay і Bellingcat, яке виявило відкриту торгівлю рідкісними та охоронюваними тваринами . Тоді представник Meta заявив: «Порушники постійно змінюють тактику, щоб уникати контролю, тому ми співпрацюємо з експертами, аби випереджати ці загрози» .

Яких змін вимагають дослідники

GI-TOC вважає, що добровільного саморегулювання недостатньо. Звіт закликає до міжнародної координації та юридично обов’язкових вимог до платформ . Серед запропонованих заходів:

• обов’язкове виявлення незаконного контенту різними мовами;
• швидкі канали для повідомлень від перевірених експертів і правоохоронців;
• незалежний аудит алгоритмів рекомендацій;
• прозорість роботи платформ і доступ дослідників до даних;
• реальний нагляд із боку третіх сторін за виконанням правил.

Автори звіту подають ці заходи як основу належного управління ризиками платформ — не лише у сфері незаконної торгівлі дикими тваринами, а й у боротьбі з ширшим спектром онлайн-злочинів і шкідливого контенту .