Це виробниче партнерство є кульмінацією оборонних відносин, що зміцнювалися в межах формальної рамкової "Дронової угоди".

"Дронова угода": співпраця на десятиліття

Рамкова "Дронова угода" (Drone Deal) була підписана президентом України Володимиром Зеленським та прем'єр-міністром Латвії Андрісом Кулбергсом на полях саміту Північно-Балтійської вісімки в Таллінні на початку червня 2026 року . Угода охоплює:

• Спільне виробництво ударних дронів великої дальності, морських дронів, дронів-перехоплювачів та бомбардувальників .
• Передачу технологій між українськими та латвійськими компаніями .
• Двостороннє постачання: Латвія постачатиме Україні латвійські системи протидії дронам; Україна постачатиме Латвії ударні дрони, наземні роботизовані комплекси та морські безпілотні системи .
• Обмін досвідом: бойовий досвід України у використанні дронів трансформується у структуровану співпрацю для латвійської оборонної промисловості .

Крім того, Латвія очолює Міжнародну дронову коаліцію для України (засновану разом із Великою Британією), яка налічує вже 17 країн-членів і взяла зобов'язання поставити близько 100 000 дронів, зокрема майже 5 000 латвійських безпілотників власного виробництва вартістю 15 млн євро за останній рік .

Нові системи протидії дронам на кордоні

Прем'єр Кулбергс повідомив, що нові системи боротьби з дронами вздовж кордонів Латвії з Білоруссю та Росією мають запрацювати в липні-серпні 2026 року. Ці системи призначені для реагування на повітряні загрози без необхідності щоразу піднімати в повітря літаки . Це частина ширших інвестицій: на 2026 рік Латвія виділяє 200,54 млн євро на протиповітряну оборону .

Мобільні групи перехоплення на східному кордоні

Після інцидентів із зальотом дронів у березні та травні 2026 року Латвія в лічені дні розгорнула мобільні групи перехоплення дронів на своєму 400-кілометровому східному кордоні . Ключові деталі:

• Групи складаються з до чотирьох військовослужбовців, оснащених всюдиходами та дронами-перехоплювачами .
• Дрони-перехоплювачі виробляють два латвійські виробники: Origin Robotics (автономний перехоплювач BLAZE) та Eraser .
• Розгортання свідомо змодельоване за зразком української бойової практики використання мобільних груп протидії дронам .
• Латвія також підписала багаторічну рамкову угоду з Origin Robotics на безперервне постачання перехоплювачів BLAZE, структуровану таким чином, щоб інші європейські країни могли приєднатися до неї без проведення власних тендерів .

Латвія — європейський хаб дронів: що ще?

• Інноваційний полігон НАТО: Новий Інноваційний полігон НАТО для безпілотних систем відкрився на військовому тренувальному центрі «Селія» в березні 2026 року. Уже проведено першу тестову кампанію технологій БПЛА та контр-БПЛА з усієї Альянсу .
• Саміт дронів: У травні 2026 року Латвія прийняла міжнародний Саміт дронів у Ризі .
• Інвестиції: Країна інвестує 50 млн євро в розвиток безпілотних систем у 2026 році — проти 20 млн євро у 2025 році . Латвія стала першою державою-членом НАТО, яка впровадила акустичне виявлення дронів уздовж усього свого східного кордону .
• Зростання галузі: Міністр оборони Андріс Спрудс заявив, що Латвія «на шляху до того, щоб стати дроновою наддержавою». Галузь отримує поштовх завдяки закупівлям Дронової коаліції, фінансуванню ЄС (зокрема, 4,5 млн євро з Європейського оборонного фонду для Origin Robotics) та зростаючій кількості міжнародних компаній, які обирають Латвію для тестування дронів .

Це виробниче партнерство є кульмінацією оборонних відносин, що зміцнювалися в межах формальної рамкової "Дронової угоди".

"Дронова угода": співпраця на десятиліття

Рамкова "Дронова угода" (Drone Deal) була підписана президентом України Володимиром Зеленським та прем'єр-міністром Латвії Андрісом Кулбергсом на полях саміту Північно-Балтійської вісімки в Таллінні на початку червня 2026 року . Угода охоплює:

• Спільне виробництво ударних дронів великої дальності, морських дронів, дронів-перехоплювачів та бомбардувальників .
• Передачу технологій між українськими та латвійськими компаніями .
• Двостороннє постачання: Латвія постачатиме Україні латвійські системи протидії дронам; Україна постачатиме Латвії ударні дрони, наземні роботизовані комплекси та морські безпілотні системи .
• Обмін досвідом: бойовий досвід України у використанні дронів трансформується у структуровану співпрацю для латвійської оборонної промисловості .

Крім того, Латвія очолює Міжнародну дронову коаліцію для України (засновану разом із Великою Британією), яка налічує вже 17 країн-членів і взяла зобов'язання поставити близько 100 000 дронів, зокрема майже 5 000 латвійських безпілотників власного виробництва вартістю 15 млн євро за останній рік .

Нові системи протидії дронам на кордоні

Прем'єр Кулбергс повідомив, що нові системи боротьби з дронами вздовж кордонів Латвії з Білоруссю та Росією мають запрацювати в липні-серпні 2026 року. Ці системи призначені для реагування на повітряні загрози без необхідності щоразу піднімати в повітря літаки . Це частина ширших інвестицій: на 2026 рік Латвія виділяє 200,54 млн євро на протиповітряну оборону .

Мобільні групи перехоплення на східному кордоні

Після інцидентів із зальотом дронів у березні та травні 2026 року Латвія в лічені дні розгорнула мобільні групи перехоплення дронів на своєму 400-кілометровому східному кордоні . Ключові деталі:

• Групи складаються з до чотирьох військовослужбовців, оснащених всюдиходами та дронами-перехоплювачами .
• Дрони-перехоплювачі виробляють два латвійські виробники: Origin Robotics (автономний перехоплювач BLAZE) та Eraser .
• Розгортання свідомо змодельоване за зразком української бойової практики використання мобільних груп протидії дронам .
• Латвія також підписала багаторічну рамкову угоду з Origin Robotics на безперервне постачання перехоплювачів BLAZE, структуровану таким чином, щоб інші європейські країни могли приєднатися до неї без проведення власних тендерів .

Латвія — європейський хаб дронів: що ще?

• Інноваційний полігон НАТО: Новий Інноваційний полігон НАТО для безпілотних систем відкрився на військовому тренувальному центрі «Селія» в березні 2026 року. Уже проведено першу тестову кампанію технологій БПЛА та контр-БПЛА з усієї Альянсу .
• Саміт дронів: У травні 2026 року Латвія прийняла міжнародний Саміт дронів у Ризі .
• Інвестиції: Країна інвестує 50 млн євро в розвиток безпілотних систем у 2026 році — проти 20 млн євро у 2025 році . Латвія стала першою державою-членом НАТО, яка впровадила акустичне виявлення дронів уздовж усього свого східного кордону .
• Зростання галузі: Міністр оборони Андріс Спрудс заявив, що Латвія «на шляху до того, щоб стати дроновою наддержавою». Галузь отримує поштовх завдяки закупівлям Дронової коаліції, фінансуванню ЄС (зокрема, 4,5 млн євро з Європейського оборонного фонду для Origin Robotics) та зростаючій кількості міжнародних компаній, які обирають Латвію для тестування дронів .