Битва всередині команди: як Racing Bulls переживають «хорошу проблему» з Лоусоном і Ліндбладом

Гран-прі Австрії 2026 року приніс Racing Bulls не лише подвійний фініш в очках, а й внутрішнє напруження, яке оголило тиск у середній команді, коли обидва пілоти голодні до успіху та конкурентоспроможні.

Чому виник конфлікт

Ключовий момент стався під час другого відрізка гонки. Ліам Лоусон отримав вказівку від свого гоночного інженера П'єра Амлена скинути газ і дати гальмам охолонути — критичне управління, враховуючи, що обидва Cadillac зійшли через відмову гальм раніше в гонці . У відповідь напарник Арвід Ліндблад, проігнорувавши конкретний командний наказ тримати позицію, провів агресивний обгін у четвертому повороті.

Реакція Лоусона по командному радіо була миттєвою та різкою: «Востаннє я слухаюся, чуваче» та «Я скидаю на 50 метрів і мене атакують» .

Як Racing Bulls відреагували під час гонки

Команда відповіла повторним, твердішим наказом «тримати позицію» Ліндбладу, якого він дотримувався до кінця того відрізка . Але Racing Bulls не зупинилися на радіопереговорах. Вони використали стратегію, щоб змінити порядок машин: на фінальній серії піт-стопів Лоусон отримав андеркат на одне коло, що дозволило йому виїхати попереду Ліндблада на свіжіших шинах. Лоусон фінішував дев'ятим . Обидва пілоти набрали очки вчетверте поспіль на гоночному уїк-енді .

Суперечливі версії після фінішу

Розбіжності не закінчилися на трасі. Два гонщики після гонки запропонували діаметрально протилежні версії подій.

Ліам Лоусон заявив: «У нас була стратегія, і ми виконали її на першому відрізку, а потім намагалися керувати — мені сказали керувати гальмами і що мене не атакуватимуть… Але мене атакували» . Він зазначив, що «ймовірно» звернеться до команди для обговорення ситуації .

Арвід Ліндблад прямо спростував цю версію, заявивши, що не отримував жодних інструкцій не атакувати Лоусона: «Я добре атакував і вийшов уперед… Я повеселився, вплутався в боротьбу і, думаю, провів хорошу гонку» . Він визнав, що отримав наказ тримати позицію, але стверджував, що «ззаду не було загрози», натякаючи, що накази команди були зайвими .

Чому команда називає це «хорошою проблемою»

Керівник команди Алан Пермейн, замість того щоб карати, публічно заявив, що «дуже задоволений» обома гонщиками і відкинув будь-які розмови про заміну когось із них . Його аргументація вказує на справжню конкурентну перевагу: Racing Bulls має двох пілотів, здатних стабільно набирати очки, з Лоусоном (28 очок) та Ліндбладом (13 очок) на той момент .

Мати новачка, який готовий боротися з досвідченішим напарником і тримати темп — це саме той рівень глибини пілотів, який має створювати програма Red Bull Junior Team. Напруга, хоч і реальна, походить від того, що обидва гонщики викладаються на максимум, і команда вважає це набагато кращою ситуацією, ніж склад, де один пілот значно відстає.

Позицію Пермейна підкріплюють результати: команда переживає найконкурентніший період за останні роки, і внутрішні тертя, хоч і неприємні в моменті, є симптомом цієї сили.