11-й спільний стратегічний авіапатруль Китаю та Росії: що сталося і чому це важливо

Політ привернув особливу увагу в Сеулі та Токіо: понад десять китайських і російських військових літаків увійшли до зони ідентифікації ППО Південної Кореї (KADIZ) — ширшої за межі державного повітряного простору. Південна Корея підняла винищувачі, а Японія також направила свою авіацію для спостереження. Водночас жодна зі сторін не повідомляла про порушення територіального повітряного простору .

Що відомо про 11-й патруль

До спільної групи увійшли:

• російські літаки: стратегічні бомбардувальники Ту-95МС, винищувачі Су-30СМ і Су-35С ;
• китайські літаки: бомбардувальники H-6K, винищувачі J-10C і літак дальнього радіолокаційного виявлення та управління KJ-500A — аналог платформи AWACS .

Міністерство оборони Китаю заявило, що місію провели відповідно до щорічного плану військової співпраці. За версією Пекіна, вона мала продемонструвати «рішучість і спроможність спільно захищати регіональну стабільність» . Росія зі свого боку наголосила, що її літаки не входили до повітряного простору інших держав і що політ пройшов за планом .

Цьогорічна місія вирізнялася складом групи. Винищувачі забезпечували супровід і прикриття бомбардувальників, а KJ-500A відповідав за повітряне спостереження та координацію. Для серії цих патрулів це стало першим випадком залучення винищувачів супроводу й літака ДРЛС, що вказує на складнішу взаємодію, ніж під час попередніх польотів лише бомбардувальників .

Як відреагували Південна Корея та Японія

Об’єднаний комітет начальників штабів Південної Кореї повідомив, що військові виявили літаки ще до їхнього входження до KADIZ і підняли винищувачі «для підготовки до будь-яких непередбачених обставин» .

Літаки Китаю та Росії згодом увійшли до цієї зони й залишили її, не порушивши територіального повітряного простору Південної Кореї . KADIZ не є синонімом державного повітряного простору: це зона, у якій країна відстежує повітряний рух і зазвичай очікує завчасного повідомлення про військові польоти.

Японське Міністерство оборони також підняло винищувачі. Японські військові відстежували, зокрема, чотири китайські бомбардувальники H-6 і два російські Ту-95 . Небезпечного зіткнення чи бойового контакту не сталося, однак реакція обох країн відповідає практиці, що сформувалася навколо попередніх спільних патрулів із 2019 року.

Як ці польоти стали щорічною практикою

Перший спільний стратегічний авіапатруль ВПС Народно-визвольної армії Китаю та Повітряно-космічних сил Росії відбувся 23 липня 2019 року над Японським і Східнокитайським морями. Росія назвала його своїм першим далекім спільним повітряним патрулюванням із Китаєм в Азійсько-Тихоокеанському регіоні .

Той політ одразу викликав різку реакцію: Південна Корея заявила про попереджувальні постріли, а Японія висловила сильний протест . Відтоді патрулі проводять щонайменше раз на рік у межах річного плану військової співпраці .

10-й патруль відбувся в грудні 2025 року над Східнокитайським морем і західною частиною Тихого океану та тривав близько восьми годин . На цьому тлі 11-та місія стала помітною не лише через маршрут, а й через зростання її складності.

Чому ці місії мають значення

Спільні польоти виконують одразу кілька функцій.

По-перше, вони відпрацьовують сумісність військ. Залучення різних типів літаків — від стратегічних бомбардувальників до винищувачів і літака ДРЛС — демонструє здатність Пекіна та Москви координувати розвідку, управління, супровід і дальні операції в межах однієї місії .

По-друге, це регулярна демонстрація присутності. Маршрути проходять поблизу зон, які мають стратегічне значення для Китаю, Росії, Японії та Південної Кореї. Через це майже кожен такий політ супроводжується підйомом винищувачів Сеулом і Токіо, а іноді — дипломатичними протестами, особливо коли літаки входять до KADIZ без попереднього повідомлення .

По-третє, патрулі мають ширший геополітичний сигнал. Їх часто розглядають як прояв поглиблення військової співпраці Китаю та Росії й спробу врівноважити безпекову архітектуру, у якій ключову роль відіграють США, Японія та Південна Корея . У звіті Дослідницької служби Конгресу США за червень 2026 року зазначено, що з 2014 року Китай і Росія проводять дедалі більше спільних військових навчань і повітряно-морських патрулів в Азійсько-Тихоокеанському регіоні .

Що змінилося у 2026 році

У порівнянні з 10-м патрулем у грудні 2025 року, 11-та місія мала дві ключові особливості:

1. Новий рівень авіаційного супроводу. У польоті взяли участь Су-30СМ, Су-35С і J-10C, а також KJ-500A. Це перше для цієї серії поєднання винищувачів і літака ДРЛС .
2. Чутливий регіональний момент. Політ відбувся через кілька днів після завершення Тайванем п’ятиденних навчань із бойової готовності. Деякі аналітики трактували час проведення місії як сигнал Тайбею та його партнерам, хоча офіційні заяви Пекіна й Москви описували патруль як планову операцію .

Отже, 11-й патруль не став бойовою операцією і не супроводжувався повідомленнями про порушення державного повітряного простору. Але його склад, маршрут і регулярність показують, що щорічна практика Китаю та Росії перетворюється на дедалі складніший інструмент військової координації та демонстрації сили в Індо-Тихоокеанському регіоні.