На премаркеті 25 червня акції спочатку додали близько 5–6%, однак після відкриття біржі більшість цього приросту втратили: до середини ранкової сесії вони торгувалися приблизно на 1% нижче .

Як працює NanoStack

Ключова особливість NanoStack — тривимірна архітектура транзисторів, розрахована на технологічний вузол 0,7 нм, або 7 ангстремів. Це найменший публічно продемонстрований транзисторний вузол .

Понад 60 років індустрія переважно зменшувала транзистори у двох площинах — по осях X та Y. IBM намагається додати третій напрямок: вісь Z. У NanoStack нанос sheet-транзистори розміщуються вертикально один над одним за допомогою з’єднання кремнієвих пластин — wafer bonding .

Такий підхід, за даними IBM, дає змогу:

• майже вдвічі збільшити щільність транзисторів порівняно з 2-нм технологією компанії, представленою у 2021 році ;
• розмістити близько 100 мільярдів транзисторів на кремнієвому кристалі розміром приблизно з ніготь ;
• створити функціональний прототип CMOS-логіки в дослідницькому виробничому центрі IBM в Олбані ;
• прокласти шлях до подальшого масштабування аж до 0,1 нм .

Які переваги обіцяє технологія

IBM позиціонує NanoStack як платформу для наступного етапу розвитку напівпровідників. Компанія заявляє про майже двократне збільшення щільності транзисторів порівняно з 2-нм конструкціями .

Вища щільність потенційно означає більше обчислень на кожен квадратний міліметр кристала. Це особливо важливо для систем штучного інтелекту та дата-центрів, де вартість енергії й площі обладнання стає дедалі суттєвішою. Теоретично NanoStack може змінити економіку ШІ-обчислень, даючи змогу розміщувати більше обчислювальної потужності на тій самій площі .

IBM також вважає, що архітектура здатна підтримати щонайменше ще десятиліття масштабування напівпровідників, перш ніж галузь упреться у фундаментальні атомні обмеження . Водночас це прогнози й технологічні орієнтири, а не результати серійного комерційного чипа.

Що змінилося в оцінках аналітиків

Позитивний настрій щодо IBM сформувався ще до презентації NanoStack:

Станом на 26 червня консенсус 16 аналітиків відповідав рейтингу Buy: 31% рекомендували Strong Buy, 38% — Buy, а 31% — Hold .

Частина аналітиків розглядає NanoStack як позитивний довгостроковий сигнал для позицій IBM у сфері ШІ-обчислень і майбутніх ліцензійних доходів. Але водночас вони зауважують: найближчим часом основним драйвером виручки має залишатися програмне забезпечення, а його прискорення ще тільки очікується .

Чому це поки що науковий прорив, а не новий продукт

Виробничого партнера ще немає

IBM не представила комерційний процесор на базі NanoStack і не назвала партнера, який вироблятиме такі чипи. Компанія переважно ліцензує свої напівпровідникові технології виробникам на кшталт foundry-партнерів, а не випускає та продає масові чипи під власним брендом . Без ліцензованого виробничого партнера чіткої траєкторії до серійного випуску поки немає.

До виробництва — близько п’яти років

IBM оцінює, що найраніше масштабне комерційне застосування NanoStack може розпочатися приблизно через п’ять років . За одним із повідомлень, після старту виробництва може знадобитися ще близько п’яти років для широкого поширення технології на ринку .

Прототип ще не є готовим виробничим процесом

Показаний зразок створено в дослідницькому центрі IBM в Олбані. Наразі це лабораторне досягнення, а не процес, сертифікований для масового виробництва . Перед компанією та її потенційними партнерами залишаються складні завдання: підвищення виходу придатних чипів, контроль температури та інтеграція з літографією High NA EUV .

IBM уже проходила подібний шлях

Історія напівпровідникових досліджень IBM має схожий сценарій: спочатку гучний архітектурний прорив, потім тривалий шлях до комерціалізації, а зрештою — ліцензування технології виробничим партнерам .

Компанія презентувала 2-нм чип у травні 2021 року, і лише через п’ять років очікується поява перших продуктів у межах партнерства з японською Rapidus . Це добре ілюструє різницю між робочим лабораторним прототипом і технологією, яку можна стабільно та вигідно випускати мільйонними тиражами.

Висновок для інвесторів

NanoStack — справді важливе дослідницьке досягнення, яке підтверджує, що IBM зберігає вагому роль у розробленні передових напівпровідникових технологій. Воно може посилити позиції компанії у сфері ШІ-обчислень і створити можливості для майбутнього ліцензійного бізнесу.

Але стрибок акцій у короткостроковій перспективі, найімовірніше, був зумовлений настроями ринку та підвищенням рейтингу JPMorgan, а не очікуванням негайної виручки від NanoStack . Для інвесторів ця презентація — радше сигнал про довгостроковий потенціал IBM, ніж каталізатор найближчої квартальної звітності.

На премаркеті 25 червня акції спочатку додали близько 5–6%, однак після відкриття біржі більшість цього приросту втратили: до середини ранкової сесії вони торгувалися приблизно на 1% нижче .

Як працює NanoStack

Ключова особливість NanoStack — тривимірна архітектура транзисторів, розрахована на технологічний вузол 0,7 нм, або 7 ангстремів. Це найменший публічно продемонстрований транзисторний вузол .

Понад 60 років індустрія переважно зменшувала транзистори у двох площинах — по осях X та Y. IBM намагається додати третій напрямок: вісь Z. У NanoStack нанос sheet-транзистори розміщуються вертикально один над одним за допомогою з’єднання кремнієвих пластин — wafer bonding .

Такий підхід, за даними IBM, дає змогу:

• майже вдвічі збільшити щільність транзисторів порівняно з 2-нм технологією компанії, представленою у 2021 році ;
• розмістити близько 100 мільярдів транзисторів на кремнієвому кристалі розміром приблизно з ніготь ;
• створити функціональний прототип CMOS-логіки в дослідницькому виробничому центрі IBM в Олбані ;
• прокласти шлях до подальшого масштабування аж до 0,1 нм .

Які переваги обіцяє технологія

IBM позиціонує NanoStack як платформу для наступного етапу розвитку напівпровідників. Компанія заявляє про майже двократне збільшення щільності транзисторів порівняно з 2-нм конструкціями .

Вища щільність потенційно означає більше обчислень на кожен квадратний міліметр кристала. Це особливо важливо для систем штучного інтелекту та дата-центрів, де вартість енергії й площі обладнання стає дедалі суттєвішою. Теоретично NanoStack може змінити економіку ШІ-обчислень, даючи змогу розміщувати більше обчислювальної потужності на тій самій площі .

IBM також вважає, що архітектура здатна підтримати щонайменше ще десятиліття масштабування напівпровідників, перш ніж галузь упреться у фундаментальні атомні обмеження . Водночас це прогнози й технологічні орієнтири, а не результати серійного комерційного чипа.

Що змінилося в оцінках аналітиків

Позитивний настрій щодо IBM сформувався ще до презентації NanoStack:

Станом на 26 червня консенсус 16 аналітиків відповідав рейтингу Buy: 31% рекомендували Strong Buy, 38% — Buy, а 31% — Hold .

Частина аналітиків розглядає NanoStack як позитивний довгостроковий сигнал для позицій IBM у сфері ШІ-обчислень і майбутніх ліцензійних доходів. Але водночас вони зауважують: найближчим часом основним драйвером виручки має залишатися програмне забезпечення, а його прискорення ще тільки очікується .

Чому це поки що науковий прорив, а не новий продукт

Виробничого партнера ще немає

IBM не представила комерційний процесор на базі NanoStack і не назвала партнера, який вироблятиме такі чипи. Компанія переважно ліцензує свої напівпровідникові технології виробникам на кшталт foundry-партнерів, а не випускає та продає масові чипи під власним брендом . Без ліцензованого виробничого партнера чіткої траєкторії до серійного випуску поки немає.

До виробництва — близько п’яти років

IBM оцінює, що найраніше масштабне комерційне застосування NanoStack може розпочатися приблизно через п’ять років . За одним із повідомлень, після старту виробництва може знадобитися ще близько п’яти років для широкого поширення технології на ринку .

Прототип ще не є готовим виробничим процесом

Показаний зразок створено в дослідницькому центрі IBM в Олбані. Наразі це лабораторне досягнення, а не процес, сертифікований для масового виробництва . Перед компанією та її потенційними партнерами залишаються складні завдання: підвищення виходу придатних чипів, контроль температури та інтеграція з літографією High NA EUV .

IBM уже проходила подібний шлях

Історія напівпровідникових досліджень IBM має схожий сценарій: спочатку гучний архітектурний прорив, потім тривалий шлях до комерціалізації, а зрештою — ліцензування технології виробничим партнерам .

Компанія презентувала 2-нм чип у травні 2021 року, і лише через п’ять років очікується поява перших продуктів у межах партнерства з японською Rapidus . Це добре ілюструє різницю між робочим лабораторним прототипом і технологією, яку можна стабільно та вигідно випускати мільйонними тиражами.

Висновок для інвесторів

NanoStack — справді важливе дослідницьке досягнення, яке підтверджує, що IBM зберігає вагому роль у розробленні передових напівпровідникових технологій. Воно може посилити позиції компанії у сфері ШІ-обчислень і створити можливості для майбутнього ліцензійного бізнесу.

Але стрибок акцій у короткостроковій перспективі, найімовірніше, був зумовлений настроями ринку та підвищенням рейтингу JPMorgan, а не очікуванням негайної виручки від NanoStack . Для інвесторів ця презентація — радше сигнал про довгостроковий потенціал IBM, ніж каталізатор найближчої квартальної звітності.